Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.10.2020 року у справі №910/230/20

УХВАЛА

10 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/230/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В. П. (головуючий), Булгакової І. В. і Львова Б. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "ВТБ БАНК"

(далі - Банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію Банку

на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020

за позовом Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку

до Антимонопольного комітету України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Банк в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №910/230/20, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2020: касаційну скаргу Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №910/230/20 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), визначено, що скаржнику необхідно зазначити передбачені абзацом першим частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.

Ухвала Верховного Суду від 16.10.2020 отримана скаржником 21.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101615610608.

30.10.2020 Банк в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подав до Касаційного господарського суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Зі змісту заяви про усунення недоліків касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеними у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України підстави (підстав).

У разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник має вказати висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини 1 , 3 статті 310 ГПК України.

Як зазначалося, скаргу подано на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України відповідно до якого виключними підставами касаційного оскарження рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Таким чином, для цілей зазначеної статті висновок про застосування норми права: має бути викладений у постанові Верховного Суду; цей висновок застосував апеляційний суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення; правовідносини у справі постанова у якій оскаржується в касаційному порядку та у справі в якій викладено правовий висновок мають бути подібними; скаржник має обґрунтувати необхідність відступлення від такого правового висновку.

Із заяви про усунення недоліків вбачається, що скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/11550/18.

Поряд з цим, висновки у зазначеній постанові не застосовувалися судами при розгляді даної справи № 910/230/20. У рішенні та постанові у цій справі відсутнє посилання на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/11550/18.

Таким чином, Банк в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Наведене є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її змісту.

З огляду на викладене та керуючись статтею 234, частиною 5 статті 292 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ВТБ БАНК" на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №910/230/20 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов