Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.04.2018 року у справі №5017/125/2012

УХВАЛА

30 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 5017/125/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2013

та на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2016

усправі

за заявою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до боржника Фізичної особи - підприємця Осадчука Олега Миколайовича

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2012 у справі №5017/125/2012, зокрема, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Фізичної особи - підприємця Осадчука О.М. Ліквідовано та припинено підприємницьку діяльність - фізичної особи-підприємця Осадчука О.М.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі №5017/125/2012 клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі за текстом - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк") про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2012 у справі № 5017/125/2012 - відхилено. Відмовлено ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

26.02.2018 через Одеський апеляційний господарський суд ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
20.10.2016 у справі №5017/125/2012, з проханням поновити строк на касаційне оскарження, скасувати оскаржувані судові рішення, відстрочити сплату судового збору.

На підставі п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, супровідним листом № 201 від
13.03.2018 Одеський апеляційний господарський суд направив вказану касаційну скаргу разом зі справою №5017/125/2012 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
20.03.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., передано вказану касаційну скаргу.

Згідно п.4 ч.1 ст. 287 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, ухвали місцевого господарського суду (зокрема, у справах про банкрутство) підлягають касаційному оскарженню тільки після перегляду таких ухвал в апеляційному порядку та прийняття відповідної постанови.

Однак, скаржником подана касаційна скарга на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2012 у справі №5017/125/2012 (яка згідно матеріалів справи не переглядалась в апеляційному порядку по суті), що суперечить вимогам процесуального законодавства щодо оскарження судових рішень в касаційному порядку та має наслідком відмову у відкритті касаційного провадження.

Разом з тим, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" оскаржує ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі №5017/125/2012 про повернення касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Згідно ч. 4 ст. 293 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення непереборної сили.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

П. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

П. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

З огляду на зазначене та враховуючи звернення ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" саме 26.02.2018 (зі спливом більше одного року) з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі №5017/125/2012, скаржнику необхідно відмовити у відкриті касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою також на підставі ч. 4 ст. 293 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 287, ч.4 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції ~law10~ від 03.10.2017, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від
09.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі №5017/125/2012.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко