Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.05.2019 року у справі №907/458/18

УХВАЛА

02 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 907/458/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В. П. (головуючий), Булгакової І. В. і Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (далі - ПрАТ "Страхова Група "ТАС")

на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.10.2018 та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019

за позовом ПрАТ "Страхова Група "ТАС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява-Міськбуд"

про стягнення 100 000 грн. у порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2019 (згідно з відбитком штампу Верховного Суду) ПрАТ "Страхова Група "ТАС" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 10.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 зі справи № 907/458/18, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження у справі №907/458/18.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ПрАТ "Страхова Група "ТАС" у справі № 907/458/18, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено і у частині 1 статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в даній справі є стягнення 100 000 грн., а, отже, ціна позову у справі № 907/458/18 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

У касаційній скарзі ПрАТ "Страхова Група "ТАС" стверджує, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що мотивує відсутністю практики Верховного Суду у подібних спорах. Крім того, скаржник зазначає про існування малозначних справ, в яких Верховним Судом було відкрито касаційне провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України. Наявності таких випадків з матеріалів даної справи не вбачається, доводи скаржника щодо того, що рішення у даній справі має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики не знайшли свого документального підтвердження. Тому у суду касаційної інстанції відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі № 907/458/18.

Також суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 зі справи № 907/458/18, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 зі справи № 907/458/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков