Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.03.2019 року у справі №0340/1744/18

УХВАЛА

28 березня 2019 року

Київ

справа №0340/1744/18

адміністративне провадження №К/9901/7480/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Луцької державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі № 0340/1744/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Луцької державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

18.02.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Луцької державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019.

У 2018 році фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0320751303 від 09.07.2018.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.07.2018 № 0320751303 в частині накладення штрафу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 372,30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що головним державним ревізор-інспектором відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску ОСОБА_3 проведено камеральну перевірку щодо дотримання вимог пункту 295.1 статті 295 ПК України СПД ОСОБА_2, а саме своєчасності сплати авансового внеску єдиного податку за 2016-2018, у зв'язку з чим складено акт від 12.06.2018 № 9297/03-20-13-03/НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено затримку сплати авансового внеску єдиного податку за 2017 рік, чим порушено пункт 295.1 статті 295 ПК України, відповідно до історії сплати узгодженого податкового зобов'язання платник зобов'язаний сплатити штраф по єдиному податку у розмірі 2352,50 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що

авансовий внесок єдиного податку в сумі 744,60 грн терміном сплати до 20.01.2018 (субота) фактично був сплачений у перший робочий день після вихідного 22.01.2018 (понеділок), що підтверджується даними ІКП, тому позивач у даному конкретному випадку не допустив порушення строку сплати податку.

Таким чином, на позивача протиправно накладено штраф в сумі 372,30 грн., оскільки ОСОБА_2 не порушив строк сплати авансового внеску єдиного податку в сумі 744,60 грн. терміном сплати до 20.01.2018.

Луцька державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулася до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від
30.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
14.02.2019, в якій просить скасувати задоволення позову оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №0340/1744/18 є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення №0320751303 від 09.07.2018 в частині накладення штрафу у сумі 372,30 грн.

Отже рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі № 0340/1744/18 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Луцької державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі № 0340/1744/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова