Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.07.2019 року у справі №240/433/19

УХВАЛА

29 липня 2019 року

Київ

справа №240/433/19

адміністративне провадження №К/9901/20346/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Железного І. В., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі № 240/433/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа:

Ліквідаційна комісія Управління внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Ліквідаційна комісія Управління внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності, а саме наявністю другої групи інвалідності, причиною якої являється захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з втратою працездатності, а саме наявністю другої групи інвалідності, причиною якої являється захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
20.06.2019, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та встановлення ІІ групи інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення, відповідно до пункту 9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, за заявою ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та встановлення ІІ групи інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, з урахуванням висновків викладених в рішенні суду.

- в решті позовних вимог відмовлено.

19.07.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду подана касаційна скарга Міністерством внутрішніх справ України, у якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 і прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до частини 20 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, в контексті вимог частини 20 статті 4, пункту 3 частини 6 статті 12, та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від
07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Отже, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
20.06.2019 у справі № 240/433/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Ліквідаційна комісія Управління внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язати вчинити дії.

Надіслати Міністерству внутрішніх справ України копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. М. Чиркін

Судді: І. В. Железний

В. М. Шарапа