Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.06.2019 року у справі №2140/1542/18

УХВАЛА

27 червня 2019 року

м. Київ

справа №2140/1542/18

адміністративне провадження №К/9901/17009/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Олендера І. Я., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 задоволено адміністративний позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 583 523,24 грн. до зведеного бюджету по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500), отримувач: Управління ДК у м.

Херсоні, та податковий борг з військового збору в сумі 48 166,31 грн. до Державного бюджету України (код платежу 11011000), отримувач: Управління ДК у м.

Херсоні.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.

Севастополі подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019, у якій, посилаючись на неповне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 07.08.2018 відкрив провадження в цій адміністративній справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів у судовому процесі обставини щодо наявності у відповідача податкового боргу. Так, в судовому процесі встановлено, що суми грошових зобов'язань, у зв'язку з несплатою яких відповідачем до нього пред'явлений позов, визначені контролюючим органом згідно з повідомленням банку про анулювання відповідачу боргу за договором про надання споживчого кредиту від
05.06.2008. Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач
17.08.2015 сплатив заборгованість за цим договором шляхом реалізації заставного майна (однокімнатної квартири) відповідно до умов договору іпотеки, та зробив висновок про необґрунтованість доводу контролюючого органу про отримання відповідачем додаткового блага у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу, а відтак і про відсутність правових підстав для виникнення податкового боргу.

Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо цього, а доводи позивача у касаційній скарзі щодо підстав для скасування оскаржуваної постанови стосуються оцінки судом апеляційної інстанцій доказів і встановлення обставин у справі, а не юридичної оцінки цих обставин. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України питання оцінки доказів знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

З огляду на викладене є підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Я. Олендер

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду