Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2019 року у справі №0940/2106/18

УХВАЛА

29 травня 2019 року

Київ

справа №0940/2106/18

адміністративне провадження №К/9901/14709/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, Надвірнянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з позовом, в якому просили визнати протиправною відмову Надвірнянського районного відділу управління ДМС України в Івано-Франківській області у видачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. пост. ВР України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; зобов'язати відповідачів оформити та видати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. пост. ВР України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Надвірнянського районного відділу управління Державної міграційної служби у Івано-Франківській області у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від
26.06.1992 №2503-XІІ.

Зобов'язано Надвірнянський районний відділ управління Державної міграційної служби у Івано-Франківській області оформити та видати ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від
26.06.1992 №2503-XІІ.

В задоволенні решти позовних вимог до іншого відповідача відмовлено.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області подало касаційну скаргу.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, серед інших, типові справи.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:

1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;

2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.

Аналіз змісту оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що останні ухвалені з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19 вересня 2018 року, прийнятої за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 825/3265/17.

Доводи касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не містять випадків, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

До того ж, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження наявності у даному випадку обставин, визначених частиною 2 статті 291 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3 291 328 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, Надвірнянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О. В. Кашпур

Судді О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко