Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.06.2019 року у справі №826/10626/17

УХВАЛА

25 червня 2019 року

Київ

справа №826/10626/17

адміністративне провадження №К/9901/17086/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава Фінанс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава Фінанс" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 11 травня 2017 року №0021461404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 25 квітня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу залишив без руху, надавши строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 травня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава Фінанс" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пункт 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пункт 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві у межах встановленого судом строку не надало заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Наведені відповідачем в касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновку апеляційного суду щодо неповажності причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Недостатність фінансування витрат суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору не є об'єктивно непереборною перешкодою доступу до правосуддя в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачена можливість поновлення процесуального строку особі. Негативні наслідки, які настають для особи у зв'язку з недотриманням процесуальних строків, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання у виконанні ним своїх процесуальних обов'язків, зокрема щодо сплати судового збору.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.

Таким чином подана Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі №826/10626/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.........................................

Н. Є. Блажівська

О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх,

Судді Верховного Суду