Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.11.2020 року у справі №640/6897/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

23 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/6897/20

провадження № К/9901/29414/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Желєзного І. В., Кравчука В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 640/6897/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

(і) визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1;

(іі) зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2019 року, виходячи із розміру одноразової грошової допомоги на дату встановлення ІІІ групи інвалідності (25 вересня 2019 року) з урахуванням раніше виплачених сум.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 08.07.2020, яке Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.10.2020 залишив без змін, відмовив ОСОБА_1 в позові.

Не погодившись з такими судовими рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити з таких мотивів.

Приписи пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) й частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Суд касаційної інстанції зауважує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19 вже викладав висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, яке (таке питання) порушене в касаційній скарзі на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 640/6897/20.

Ухвалюючи вказану постанову, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від правового висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду від
20.03.2018 у справі № 295/3091/17, від 21.06.2018 у справі № 760/11440/17, від
30.09.2019 у справі № 825/1380/18 та інших, де його застосовано, та дійшов таких висновків про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII:

" (1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;

(2) передбачені ~law10~ обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014;

(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).".

Верховний Суд зважає на те, що, як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, під час огляду МСЕК 05.03.2015 позивачеві встановлено 25 % втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, і з огляду на це йому виплачена допомога в розмірі 21 315 грн. Відповідно до довідки МСЕК від 25.09.2019 № 498154 під час огляду ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності внаслідок загального захворювання з 25.09.2019 по 01.10.2020 (внаслідок травми, захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини). За таких встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що скільки група інвалідності позивачеві встановлена понад дворічний строк після встановлення ступеня втрати працездатності, то позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Зазначена позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19.

Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною 1 статті 346 КАС України, не відступав і колегія суддів також не вважає за потрібне відступати від зазначеного висновку.

З огляду на наведене колегія суддів доходить висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою треба відмовити.

Керуючись положеннями пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 640/6897/20.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя І. В. Желєзний

Суддя В. М. Кравчук