Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.09.2019 року у справі №240/1312/19

УХВАЛА

25 вересня 2019 року

Київ

справа №240/1312/19

адміністративне провадження №К/9901/26983/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини А0409 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі №240/1312/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0409 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення і компенсацію втрати частини доходів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А0409, в якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини А0409 щодо не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року до 31.01.2019 року; зобов'язати військову частину А0409 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з
01.01.2016 року по 31.01.2019 року (на дату звільнення зі служби) та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини А0409 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.01.2019 року. Зобов'язано військову частину А0409 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року до 31.01.2019 року (на дату звільнення зі служби). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями відповідач звернувся до Верхового Суду з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

За правилами ч. 1 ст. 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

В свою чергу, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідними винятками згідно з пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин та предмет спору, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що ця адміністративна справа є справою незначної складності.

Поруч з цим, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, оскільки спір у цій справі не відноситься до категорії спорів, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, касаційна скарга Військової частини А0409 подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, скаржник не посилається на передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини справи, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про їх наявність, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини А0409 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі №240/1312/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0409 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення і компенсацію втрати частини доходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова