Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2020 року у справі №826/17340/18

УХВАЛА

25 лютого 2020 року

Київ

справа №826/17340/18

адміністративне провадження №К/9901/4590/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 826/17340/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастонс Пром" до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
02.05.2019.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у задоволенні клопотання ГУ ДФС про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2019 подано лише 04.09.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що вона була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої апеляційної скарги. Повторно апеляційну скаргу подано лише 05.11.2019, при цьому судовий збір сплачено не було.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що подану вперше апеляційну скаргу було повернуто апелянту, а питання щодо строків звернення повторно з апеляційною скаргою не врегульовано КАС України.

Апеляційний суд зазначив, що вказані причини пропуску строку не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем було попущено строк ще при першому зверненні до суду з даною апеляційною скаргою, а підстав щодо поважності пропуску такого строку апелянтом не наведено.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДФС подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документу про сплату судового збору, оскільки податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали суду у визначений строк. Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що обмежене фінансування унеможливило сплату судового збору, що є об'єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено. Апеляційний суд зазначив, що такі зволікання податкового органу із поданням апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому такі порушення своїх процесуальних обов'язків не дають змоги суду поновити строк апеляційного оскарження.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не має можливості сплатити судовий збір. Разом з тим, ГУ ДФС постійно вживалися заходи із реалізації права на апеляційне оскарження, зокрема, первинна апеляційна скарга була подана у строки, визначені процесуальним законодавством. Зазначає, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено право сторони на повторне звернення до суду, разом з тим вказаними нормами не визначено чітко строків на повторне звернення. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 826/17340/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду