Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.11.2018 року у справі №810/1368/18

УХВАЛА

20 листопада 2019 року

Київ

справа №810/1368/18

касаційне провадження №К/9901/29819/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л. І.,

суддів: Шипуліної Т. М., Ханової Р. Ф.,

розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 у справі № 810/1368/18 за позовом Приватного ноторіуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

УСТАНОВИЛ:

Головне управління ДПС у Київській області 29.10.2019 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018.

Верховний Суд ухвалою від 31.10.2019, касаційну скаргу скаржника залишив без руху як таку, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а обставини, вказані у клопотанні про поновлення пропущеного строку, визнані неповажними; не додано документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків.

У строк, встановлений судом, скаржник надав клопотання про поновлення процесуального строку, з посиланням на те, що первинна касаційна скарга була повернута через несплату судового збору, оскільки була відсутня можливість сплати судового збору. При цьому інші підстави поважності причин пропуску процесуального строку, які були об'єктивною перешкодою для вчинення процесуальної дії у строк встановлений законом не наводить і доказів не надає.

Крім того, податковий орган судовий збір не сплатив, проте заявив клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, обґрунтоване посиланням на відсутність коштів на сплату судового збору.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Частина 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

У зв'язку з цим доводи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення строку, не можуть бути розцінені як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо подання касаційної скарги з дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження, а клопотання скаржника про продовження процесуального строку, встановленого судом не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головного управління ДПС у Київській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.........................................

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду