Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.10.2019 року у справі №826/7453/18

УХВАЛА

22 жовтня 2019 року

Київ

справа № 826/7453/18

адміністративне провадження № К/9901/28387/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 826/7453/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ренесенс" до Головного управління ДФС у м.

Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, скаржник) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2019.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.04.2019 вперше подану апеляційну скаргу ГУ ДФС залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору та в подальшому ухвалою суду від 16.05.2019 повернув скаржнику у зв'язку з тим, що ГУ ДФС не виконало вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 10.07.2019 ГУ ДФС вдруге подало апеляційну скаргу. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від
17.07.2019 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу залишив без руху.

Апеляційний суд дійшов висновку, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення цієї скарги судом скаржнику не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не впливає на перебіг даного строку. Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою вдруге, ГУ ДФС так і не було сплачено судовий збір. У зв'язку з наведеним суд запропонував ГУ ДФС у десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, обґрунтовану іншими доводами, надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та інформацію про дату отримання скаржником копії оскаржуваного ним рішення та доказів, що підтверджують дату отримання копії тексту судового рішення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 ГУ ДФС на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 19.08.2019 направило до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовано тим, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість своєчасної сплати судового збору.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнав їх неповажними. Такий висновок апеляційного суду обґрунтований тим, що апеляційний суд ухвалою від 25.04.2019 продовжив ГУ ДФС строк на усунення недоліків апеляційної скарги. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 16.05.2019 повернув вперше подану апеляційну скаргу. Тобто ГУ ДФС мало достатньо часу для забезпечення сплати судового збору, проте, такий обов'язок так і не виконало.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення даної скарги судом скаржнику не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не впливає на перебіг даного строку. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДФС строку на апеляційне оскарження. Інших доводів поважності причин пропуску строку скаржником не зазначено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку усунення недоліків є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не мало можливості сплатити судовий збір. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 826/7453/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх,

Судді Верховного Суду