Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.06.2020 року у справі №280/4169/19

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №280/4169/19

провадження №К/9901/14451/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 280/4169/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Шолудько Світлани Володимирівни, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень від 18.07.2019 № 7, № 10, скасування реєстраційної дії,

установив:

ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 280/4169/19.

Верховний Суд ухвалою від 18.06.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху з тих мотивів, що заявник (1) не зазначив передбачену (передбачені) пунктами 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України підставу (підстави), на яких подається касаційна скарга, (2) а також не надав суду оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 4610,40 грн та не зазначив підстави (обставини) для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

На виконання вимог означеної ухвали ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду заяву, в якій просить суд відстрочити йому сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами касаційного розгляду справи.

Надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, суд зазначає, що за приписами частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Суд, що розв'язує питання про відкриття провадження (взяття до провадження заяви, скарги), встановивши за результатами розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, та дійшовши висновку про потребу реалізації такого свого повноваження, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є прерогативою відповідного суду.

Своєю чергою матеріали касаційної скарги не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану скаржника чи інших передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для того, щоб відстрочити йому сплату судового збору.

Верховний Суд зазначає, що на підтвердження відсутності у нього жодних джерел доходу, скаржник мав можливість надати, наприклад, довідку з органу доходів і зборів, яка могла б належно засвідчити таку обставину.

Також ОСОБА_1 не надав жодних доказів щодо свого скрутного майнового стану.

Такими документами могли б бути, зокрема, (1) довідка стосовно залишку грошових коштів на рахунку, (2) довідка про склад сім'ї, (3) медична довідка про стан його свого здоров'я тощо.

Отже, зважаючи на те, що скаржник не надав належних доказів на підтвердження своєї неспроможності сплатити судовий збір, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення йому сплати судового збору належить відмовити.

Одночасно суд зазначає, що однією з підстав, з якої Верховний Суд залишав касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху, була та обставина, що в своїй касаційній скарзі відповідач чітко не зазначив (підставу) підстави для касаційного перегляду судових рішень відповідно до приписів частини 4 статті 328 КАС України.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги вбачається, що вимоги ухвали Верховного Суду від 18.06.2020 стосовно усунення цього недоліку заявник також не виконав, оскільки не навів жодної підстави касаційного оскарження, які визначені частиною 4 статті 328 КАС України.

Отже, заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 18.06.2020 про залишення касаційної скарги без руху, оскільки не надав документа про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, а також не навів підставу (підстави) касаційного оскарження, на якій (яких) подається касаційна скарга, які (відповідні підстави) передбачені частиною 4 статті 328 КАС України.

За правилом частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України, яка передбачає за таких обставин постановлення ухвали про повернення касаційної скарги.

З огляду на те, що вимоги ухвали Верховного Суду від 18.06.2020 не були виконані, касаційна скарга має бути повернута скаржникові.

Керуючись положеннями статей 169, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за результатами касаційного розгляду справи.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 280/4169/19 повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржникові надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя А. А. Єзеров