Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.11.2019 року у справі №9901/567/19
Ухвала ВП ВС від 18.01.2021 року у справі №9901/567/19

УХВАЛА

12 листопада 2020 року

Київ

справа №9901/567/19

адміністративне провадження №П/9901/567/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Гімона М. М., Желтобрюх І. Л., Усенко Є. А.,

секретаря судового засідання - Жураковської Б. М.,

за участі:

представника відповідача - Нарольської Т. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Верховного Суду знаходиться позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1; Позивач) до Вищої ради правосуддя (надалі також - Відповідач) про визнання протиправними дій у ненаданні позивачу дозволу на ознайомлення з матеріалами перевірки її дисциплінарної скарги від 21 червня 2019 року ( №С-1930/4/7-19), чим порушено вимоги частини 1 статті 8, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України, статті 18 Закону України "Про звернення громадян"; зобов'язання Відповідача ознайомити Позивача з матеріалами перевірки її дисциплінарної скарги від 21 червня 2019 року ( №С-1930/4/7-19).

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що Відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на ознайомлення з матеріалами перевірки за її дисциплінарною скаргою, порушив норми законодавства. На думку Позивача, Відповідач безпідставно посилався на те, що оскільки дисциплінарне провадження щодо судді проводиться відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон про судоустрій), то положення статті 18 Закону України "Про звернення громадян" не поширюється на порядок розгляду скарг громадян, встановлених Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

На адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2, в якій він повідомив про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. Також він зазначив, про те, що він є сином Позивача, має намір підтримувати вимоги позовної заяви, а також про те, що документи, які підтверджують смерть Позивача і його родинні відносини з нею, будуть надані пізніше.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року витребувано у Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть або належним чином засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1.

Відповідні документи на виконання вимог ухвали надійшли до Верховного Суду.

Згідно з актовим записом про смерть від 4 серпня 2020 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

На адресу суду також надійшла заява сина Позивача ОСОБА_2, в якій він повторно повідомив про наміри підтримувати позовні вимоги ОСОБА_1 як правонаступник.

До цієї заяви сином Позивача ОСОБА_2 додано копії свідоцтва про його народження, а також свідоцтва про смерть ОСОБА_1.

Відповідачем надіслано заяву про закриття провадження у справі на підставі положень пункту 5 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судове засідання ОСОБА_2 не прибув, повістку про дату час та місце розгляду справи отримав 15 жовтня 2020 року. Ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції судом надіслано йому 5 листопада 2020 року.

Представник Відповідача у судовому засіданні заявив про необхідність вирішення клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дані правовідносини не передбачають правонаступництва.

Колегія суддів, з огляду на те, що ОСОБА_2 не був залучений до участі у справі як учасник, як це передбачено главою 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з протокольною ухвалою дійшла висновку про розгляд справи без його участі.

Заслухавши представника Відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви та проаналізувавши питання щодо правонаступництва у спірних правовідносинах, Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

При визначенні процесуального правонаступництва слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до Статтею 1218 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права, право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені Статтею 1218 ЦК України.

Види особистих немайнових прав закріплені у статті 270 Цивільного кодексу України.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, Конституцією України та іншим законом, не є вичерпним.

Спірні правовідносини стосуються протиправних, на думку ОСОБА_1, дій Вищої ради правосуддя щодо неналежного виконання покладених на неї обов'язків щодо ознайомлення з матеріалами перевірки дисциплінарної скарги Позивача від 21 червня 2019 року ( №С-1930/4/7-19), а тому нерозривно пов'язані з особистими немайновими правами Позивача.

Оскільки сторонами у справі є ОСОБА_1 та Вища рада правосуддя, ОСОБА_2 у цих правовідносинах не є правонаступником.

Ключовим у даній справі є те, що Позивач скористалась своїм особистим правом оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, яке в контексті наведених вище положень ЦК України відноситься до немайнових прав.

З урахуванням цього та у зв'язку із тим, що настала смерть ОСОБА_1, яка була однією зі сторін у справі, а саме Позивачем, і спірні правовідносини не допускають правонаступництва, заява Вищої ради правосуддя підлягає задоволенню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 44, 195, 238 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Вищої ради правосуддя про закриття провадження у справі задовольнити.

2. Провадження у справі №9901/567/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -закрити.

3. Ухвалу може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: О. В. Білоус

М. М. Гімон

І. Л. Желтобрюх

Є. А. Усенко