Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.11.2020 року у справі №320/6893/18

УХВАЛА

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 320/6893/18

адміністративне провадження № К/9901/30630/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Олендера І. Я., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року

у справі № 320/6893/18

за позовом ОСОБА_1

до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року

Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року, Головне управління ДПС у Київській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження та відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Установлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 295 КАС України з наданням строку для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання ухвали про залишення без руху.

Відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року заявник отримав 14 вересня 2020 року.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому скаржник просив визнати поважними причини пропуску строк на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначав, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржник отримав 18 грудня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області повернуто особі, яка її подала.

Відповідно до дати на штемпелі конверта скаржник вдруге звернувся з апеляційною скаргою 27 липня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на неможливість вчасно сплати судовий збір у зв'язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети.

Суд апеляційної інстанції вважав, що доводи, викладені у клопотанні про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми Конституції України, КАС України, Законів України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", "Про джерела фінансування органів державної влади", наводить рішення Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, правильно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 320/6893/18 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. Я. Олендер

В. П. Юрченко