Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №800/474/17
Постанова ВП ВС від 06.06.2018 року у справі №800/474/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

13.03.2018 Київ П/9901/157/18 800/474/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючої судді Желтобрюх І.Л., суддів Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

за участі: секретаря судового засідання Корецього І.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Білопольської Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення в частині, визнання бездіяльності протиправною,

встановив:

06.11.2017 ОСОБА_3 звернулась до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія), в якому просила:

визнати незаконним та скасувати рішення ВККС України від 27.05.2016 № 1079/дп-16 в частині мотивів та підстав його прийняття, а саме: "з огляду на встановлені апеляційним судом обставин щодо характеру спору, а також непричетності до нього особи, за місцезнаходженням якої було подано позов та відкрито провадження у справі, суддя ОСОБА_3 допустила "істотне" порушення правил підвідомчості, що, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 Закону, є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності", як таке, що потягло тяжкі наслідки та стало підставою для винесення Вищою радою правосуддя (далі - ВРП) рішення від
31.10.2017, про відмову у внесенні подання про призначення на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська;

визнати протиправною бездіяльність ВККС України щодо несвоєчасного розгляду скарги за № 8вк-7655/14, яка надійшла на адресу ВККС України 20.10.2014.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2017 відкрито провадження в даній адміністративній справі.

07.12.2017 на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання представника ВККС України про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою від 25.01.2018 зазначену адміністративну справу прийнято до провадження Верховного Суду та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник ВККС України у судовому засіданні зазначене клопотання підтримав, з підстав, викладених у ньому.

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, наполягаючи на поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 99 КАС України (у редакції, чинній на дату звернення позивачем до суду з даним позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи статтею 99 КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Виходячи із змісту даної норми початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 103 КАС України (у редакції, чинній на дату звернення позивачем до суду з даним позовом) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день надходження поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує.

Статтею 100 КАС (у редакції, чинній на дату звернення позивачем до суду з даним позовом) передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України (у редакції, чинній на дату звернення позивачем до суду з даним позовом) встановлено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Робота на посаді судді є проходженням публічної служби, звернення з позовом обумовлено проходженням позивачем публічної служби, отже, строком звернення до адміністративного суду з даним позовом є один місяць.

Частиною 3 статті 3 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частин 1 , 2 статті 122 КАС України (у редакції, чинній з
15.12.2017) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 , 2 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 123 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Дійсно, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.11.2017 відкрив провадження у даній адміністративній справі, однак питання поновлення строків при цьому не аналізувалося та не вирішувалося, та й взагалі, оцінка поважності причин його пропуску судом не давалася.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням ВККС України від 27.05.2016 № 1079/дп-16 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_3

Копію рішення Комісії направлено на адресу позивачки супровідним листом від
08.06.2016 за № 8вк-7655/14, що підтверджується витягом з реєстру відправки поштової кореспонденції.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 06.11.2017 (відповідно до відтиску поштового штемпелю на конверті), тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду.

У клопотанні про поновлення строку ОСОБА_3 щодо поважності причин для поновлення строку зазначила, що у жовтні, листопаді 2014 року, а також в січні 2015 року до ВККС України надійшли скарги ОСОБА_4 на суддів Самарського районного суду міста Дніпропетровська. Особисто на її дії до 31.01.2015 було подано п'ять скарг, по яких вона до засідання Комісії письмово, та на засіданні безпосередньо надавала усні пояснення. Членом ВККС України Весельською Т.Ф. було проведено повну перевірку даних, за результатами якої 25.03.2015 на засіданні ВККС України її було рекомендовано на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська безстроково та повідомлено про відмову у відкритті провадження по всіх дисциплінарних справах. Окрім цього усного повідомлення про відмову у відкритті дисциплінарних справ, вона не отримувала жодних письмових запитів про надання пояснення чи інших документів. 01.08.2017 на засіданні ВРП при розгляді питання про внесення подання про призначення її суддею Самарського районного суду міста Дніпропетровська, член ВРП Бойко А.М. запропонував надати пояснення стосовно скарги ОСОБА_4 та рішення ВККС України, серед мотивів якого було зазначено про істотне порушення нею правил підвідомчості, але вона стверджує, що лише 25.10.2017 при ознайомленні з суддівським досьє, їй стало відомо про зміст рішення ВККС України, яке було прийнято 27.05.2016 та видано їй копію оскаржуваного рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Суд вважає, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не є поважними, з огляду на таке: як встановлено, позивач знала про проведення стосовно неї перевірки за скаргами голови Люстраційного комітету Дніпропетровської області, однак жодних дій з метою ознайомлення з рішенням ВККС України не вчинила.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що непоінформованість про порушення своїх прав через байдуже ставлення до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Преамбула Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від
19.06.2001 зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Враховуючи, що позовну заяву подано позивачем після закінчення строку, встановленого КАС України, а із матеріалів справи не вбачається підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позов в частині визнання незаконним та скасування рішення ВККС України від
27.05.2016 № 1079/дп-16 в частині підлягає залишенню без розгляду.

Звертаючись з позовом до суду, позивач водночас просила визнати протиправною бездіяльність ВККС України щодо несвоєчасного розгляду скарги за № 8вк-7655/14, яка надійшла на адресу ВККС України 20.10.2014.

Слід зауважити, що дії Комісії з прийняття рішення за результатами розгляду питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_3 є способом реалізації наданої Комісії як суб'єкту владних повноважень компетенції у розумінні КАС України. При цьому, саме прийняте Комісією рішення в частині мотивів та підстав його прийняття і є предметом оскарження, а тому позов в частині визнання бездіяльності протиправною також підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 101, 102, 103, 165, 171-1 КАС України (у редакції, чинній на дату звернення до суду з даним позовом) статтями 122, 123, 240 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ухвалив:

Клопотання представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про залишення без розгляду позовної заяви по справі № П/9901/157/18 - задовольнити.

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_3 строку звернення до суду.

Позов ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення від 27.05.2016 №1079/дп-16 в частині, визнання бездіяльності протиправною - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя І. Л. Желтобрюх

Судді В. М. Бевзенко

О. В. Білоус

Н. А. Данилевич

В. М. Шарапа

Повний текст ухвали виготовлено 16 березня 2018 року.