Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.11.2020 року у справі №640/21741/19

УХВАЛА

16 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/21741/19

адміністративне провадження № К/9901/28719/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Мілена Груп" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України (ДПС) про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 21.02.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними дії ДПС по зупиненню реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від
30.06.2019 №33, складеної ТОВ ''МІЛЕНА ГРУП''; визнав протиправним та скасував рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 22.07.2019 №1231693/41931983 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від
30.06.2019 №33; зобов'язав ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.06.2019 №33, складену ТОВ ''МІЛЕНА ГРУП'', датою її подання на реєстрацію - 15.07.2019.

ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС)).

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС .

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 12 КАС.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Суд першої інстанції не порушив норми частин 2 , 4 та пункту 10 частини 6 статті 12 КАС при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Доводів щодо порушення судом першої інстанції цих норм процесуального права касаційна скарга не містить.

Довід, наведений в касаційній скарзі, щодо виняткового значення цієї адміністративної справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не знайшов свого підтвердження.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 (справа №822/1817/18), від 04.12.2018 (справа №821/1173/17), від 16.04.2019 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 (справа №640/983/19).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 248, 328, пунктом 1 частини 1 333 КАС, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
23.09.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон Р. Ф. Ханова