Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.06.2019 року у справі №755/11946/18

УХВАЛА

16 липня 2019 року

Київ

справа №755/11946/18

адміністративне провадження №К/9901/17347/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів - Соколова В. М., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Калайдою Оленою Ігорівною на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року у справі №755/11946/8 за позовом Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України,

УСТАНОВИЛ:

21 червня 2019 року скаржник подав зазначену касаційну скаргу.

Верховний Суд ухвалою від 26 червня 2019 року визнав неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року у цій справі та залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Калайдою О. І., надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, а також усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі, а саме 7 048,00 гривень.

Також суд установив, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 6 вересня 2018 року, а касаційну скаргу подано 21 червня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого процесуальним законом майже на рік.

Адвокатом Калайдою О. І. 12 липня 2019 року подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги. У вказаній заяві адвокат скаржника зазначає, що строк на касаційне оскарження був пропущений, оскільки скаржник не мав можливості ознайомитись з оскаржуваним рішенням раніше, а лише коли звернувся за правовою допомогою у червні 2019 року. Однак, причини які позбавляли ОСОБА_2 можливості звернутись за правовою допомогою раніше адвокатом не наведено.

Зазначені адвокатом причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвалою Верховного суду від 26 червня 2019 року були визнані неповажними.

Крім того, представник позивача просить звільнити скаржника від сплати судового збору посилаючись на відсутність коштів для його сплати.

Згідно з частиною 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналіз указаних положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що у випадку залишення касаційної скарги без руху з підстав неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник повинен зазначити інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що були зазначені при зверненні з касаційною скаргою та яким суд уже надав оцінку, і надати докази на підтвердження таким підставам.

Скаржником не зазначено інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, а повторно наведено обставини, на які він посилався при зверненні з касаційною скаргою, та яким суд уже надав відповідну оцінку.

Стосовно клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія дійшла висновку про необґрунтованість клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження та його поновлення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

Згідно з пунктом 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Таким чином, наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Калайди Олени Ігорівни про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року у справі №755/11946/8 відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 серпня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року у справі №755/11946/8.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом Калайдою Оленою Ігорівною на рішення Дніпровського районного суду м.

Києва від 9 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року у справі №755/11946/8 за позовом Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

М. В. Білак

В. М. Соколов

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду