Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.07.2020 року у справі №540/2532/19

УХВАЛА

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 540/2532/19

адміністративне провадження № К/9901/36042/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року

у справі №540/2532/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Херсонській області

про визнання протиправними і скасування результатів виконання завдань за 2019 рік, визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №540/2532/19.

Ухвалою Верховного Суду 04 січня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Запропоновано скаржнику навести інші підстави поважності пропуску строку касаційного оскарження з 31 липня 2020 року по 10 серпня 2020 року та з 22 серпня 2020 року по 23 грудня 2020 року, які заважали скаржнику звернутись із касаційною скаргою у строк, передбачений КАС України.

Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

02 лютого 2021 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 04 січня 2021 року.

У клопотанні скаржник зазначає, що у період з 31 липня 2020 року по 10 серпня 2020 року та 22 серпня 2020 року по 23 грудня 2020 року неодноразово звертався за медичною допомогою, у зв'язку з чим проходив реабілітацію після лікування у медичних закладах, що на думку скаржника є об'єктивно поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.

На підтвердження цього скаржником долучено до клопотання копії записів медичної картки скаржника від 15 червня 2020 року, 06 серпня 2020 року, 25 серпня 2020 року, 28 грудня 2020 року про його звернення до лікарів.

Крім цього, скаржник обґрунтовує пропуск строку на касаційне оскарження запровадженням у країні карантинних обмежень, обумовлених запобіганню поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), що в свою чергу порушили звичаєвий режим життя та графік роботи, як громадян так і установ, організацій та підприємств, що перешкодило вчасному зверненню за правовою допомогою и як наслідок призвело до пропуску строку на касаційне оскарження.

Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження в клопотанні, яке надійшло 02 лютого 2021 року, Судом з'ясовано, що воно не містить належного обгрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, які заважали скаржнику звернутись з касаційною скаргою до Верховного Суду без невиправданих зволікань у розумні строки.

Отже, фактично, більшість зазначених скаржником підстав для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Щодо доводів скаржника про звернення за медичною допомогою Суд враховує, що скаржник перебував на лікуванні у серпні 2020 року, що підтверджено належними доказами, однак, суд не може визнати поважними обставини неможливості звернення до юристів за отриманням правової допомоги, навіть під час карантинних обмежень, оскільки вони не є об'єктивно непереборними, залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та їх не можна пов'язати з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Крім того, вказані обставини не підтверджено будь-якими доказами.

Значний проміжок часу з 21 серпня 2020 року (закінчення перебування на стаціонарному лікуванні у КНП "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є.

Карабелеша") до повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду - 23 грудня 2020 року (більше 4-х місяців) вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судового рішення у даній справі.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.

Відтак, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не можуть бути визнані поважними.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN № 11681/85).

Доводи скаржника пов'язані з запровадження карантинних заходів відповідно до постанови КМУ від 11 березня 2020 №211 та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року Суд не бере до уваги, оскільки 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - ~law14~).

~law15~ законодавець по-іншому врегулював питання процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжено на строк дії карантину Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Так, ~law16~ пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N48, ст. 436) викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law17~ від 18 червня 2020 року встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності ~law18~.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених ~law19~.

20-денний строк з дня набрання чинності ~law20~ закінчився 06 серпня 2020 року.

Таким чином, скаржником не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження з моменту з 31 липня 2020 року по 10 серпня 2020 року та з 22 серпня 2020 року по 23 грудня 2020 року, які заважали скаржнику звернутись із касаційною скаргою у строк, передбачений КАС України. Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Станом на день постановлення цієї ухвали на виконання ухвали Верховного Суду від 04 січня 2021 року, будь-яких заяв чи клопотань від скаржника до суду не надходило.

Керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 02 лютого 2021 року про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №540/2532/19.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена...................................................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду