Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.04.2021 року у справі №460/3024/20

УХВАЛА

09 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 460/3024/20

адміністративне провадження № К/9901/8373/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Пасічник С. С., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі № 460/3024/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" до Головного управління ДПС у Рівненській області про зобов'язання до вчинення певних дій,

УСТАНОВИЛ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від
08.10.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" судові витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 10670,00 грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі № 460/3024/20, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні заяви позивача.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Правова позиція з питань, що стосуються розподілу судових витрат, зокрема, судових витрати на професійну правничу допомогу, документального підтвердження їх вартості, вже висловлювалася Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що у підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Зважаючи на наведене суди першої та апеляційної інстанції під час вирішення питання, що стосується стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовано взяли до уваги наведену вище провоу позицію Верховного Суду. Зокрема, суди умотивовано зазначили, що оскільки понесення позивачем витрат на правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 10670,00 грн підтверджено необхідними документами зокрема: копією договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019; копією Предметного завдання №23-04-2020 до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 23.04.2020, копією акту здачі-приймання наданих послуг до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019, складеного 29.09.20.2020, копію рахунку №29-09/2020 від 29.09.2020, виданого АБ "Віталія Грабовського" та копію платіжного доручення №718 від 29.09.2020. Також надано Акт здачі-приймання наданих послуг зафіксовано детальний перелік виконаних робіт, витрати часу, погодинна ставка і їх вартість.

Враховуючи вищезазначене підстави для висновку про відмову у задоволенні заяви позивачу про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за його позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відсутні.

З урахуванням того, що Восьмий апеляційний адміністративний суду постанові від
25.01.2021 переглянув рішення суду першої інстанції відповідно до правового висновку Верховного Суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі № 460/3024/20 відмовити.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова С. С. Пасічник Р. Ф. Ханова