Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №804/5473/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

12.03.2018 Київ К/9901/13881/18 804/5473/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши матеріали заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017 у справі № 804/5473/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 14.12.2017 (згідно відтиску штемпелю засобу поштового зв'язку на конверті) звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017 у справі № 804/5473/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Верховний Суд України передав Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 05.02.2018 заяву про перегляд залишив без руху, оскільки на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву, не додана належно засвідчена копія довіреності, а також не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про перегляд без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У встановлений судом строк заявник надіслав до суду оригінал довіреності та клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору, у разі відмови у задоволенні клопотання - продовжити строк для усунення недоліків заяви.

Обґрунтовуючи клопотання, заявник посилається на відсутність фінансування у зв'язку із зупиненням операції з бюджетними коштами, на підтвердження чого надав копії листів Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва від 06.02.2018 № 05-17/143 та від 12.01.18 № 05-17/148 про безспірне списання коштів.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача, оскільки не стосуються його матеріального стану на час розгляду цього клопотання та не мають будь-якого відношення до справи №804/5473/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 133 КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" також встановлено перелік суб'єктів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.

Водночас, суд звертає увагу на те, що органи Державної фіскальної служби є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Суд також не вбачає підстав для продовження встановленого судом строку для усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення з огляду на таке.

У заявника було достатньо часу для сплати судового збору за подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017. Верховний Суд ухвалою від 05.02.2018 також встановив достатній строк для надання скаржником документа про сплату судового збору.

Однак, податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання заяви про перегляд у цій справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №804/5473/16 та отримання відповідного фінансування.

В зв'язку з вищевикладеним, у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку слід відмовити.

На момент постановлення Верховним Судом цієї ухвали, на адресу суду від заявника документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі не надходив.

Оскільки, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не виконав вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, заява про перегляд підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від
06.12.2017 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хохуляк