Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2020 року у справі №160/8180/19

УХВАЛА

10 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 160/8180/19

адміністративне провадження № К/9901/27957/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.

суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі №160/8180/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубний завод "Славсант" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

УСТАНОВИЛ:

26.10.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі №160/8180/19.

З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу на нього.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги - надання документа про сплату судового збору.

16.01.2020 судом апеляційної інстанції винесено ухвалу про повернення апеляційної скарги, яка вмотивована тим, що скаржник у встановлений судом строк виявленого недоліку апеляційної скарги не усунув - не надав суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Вирішенню питання щодо повернення апеляційної скарги передувало вирішення судом заявленого апелянтом клопотання про звільнення від сплати судового збору, в задоволенні якого було відмовлено.

Скаржник повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги - надання документа про сплату судового збору.

13.03.2020 судом апеляційної інстанції винесено ухвалу про повернення апеляційної скарги, яка вмотивована тим, що скаржник у встановлений судом строк виявленого недоліку апеляційної скарги не усунув - не надав суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Вирішенню питання щодо повернення апеляційної скарги передувало вирішення судом заявлених апелянтом клопотань про звільнення від сплати судового збору та про продовження строку для усунення недоліків, в задоволенні яких було відмовлено.

Скаржник втретє подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги - надання вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення та надання до суду документа про сплату судового збору.

07.09.2020 суд апеляційної інстанції виніс оскаржувану ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору, про продовження строку на усунення недоліків і про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Щодо відмови у відстроченні сплати судового збору та продовженні строку на усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Скаржник просив суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, посилаючись на відсутність у нього коштів для сплати судового збору, проте судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що зазначені підстави не є поважними, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням державних установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору чи продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, що стало підставою для відмови у задоволенні вказаних клопотань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law11~), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Отже, колегія суддів зазначає, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Колегія суддів зазначає, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, тому відповідач повинен був навести обґрунтовані доводи щодо терміну, протягом якого він матиме можливість сплатити судовий збір.

З огляду на доводи заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на неможливість своєчасної сплати судового збору через відсутність фінансування, без зазначення терміну, протягом якого він матиме можливість сплатити судовий збір, не свідчить про наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, а тому в суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для задоволення заявленого ним клопотання про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги.

Стосовно відмови в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмови у відкритті апеляційного провадження, Верховний Суд дійшов до таких висновків.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що вчасна подача апеляційної скарги була неможлива у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що звернення з апеляційною скаргою після спливу більш ніж трьох місяців з дня отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги не може вважатись зверненням без зайвих зволікань та добросовісним використанням належних відповідачу процесуальних прав.

Відповідно до частини 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частини 3 статті 295 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Верховний Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами, а обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги, що в свою чергу є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, частиною 2 статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі №160/8180/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубний завод "Славсант" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.....................................

А. І. Рибачук

А. Ю. Бучик

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду