Історія справи

Постанова КАС ВП від 03.08.2023 року у справі №260/194/19
Ухвала КАС ВП від 30.09.2020 року у справі №260/194/19

УХВАЛА

09 грудня 2020 року

Київ

справа №260/194/19

адміністративне провадження №К/9901/23089/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року

у справі №260/194/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області про скасування рішення.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області від 12 лютого 2019 року про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти стосовно позивача рішення про оформлення документів щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

10 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі №260/194/19.

Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з не зазначенням підстав касаційного оскарження відповідно до частини 4 статті 328 КАС України.

Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( №0102930775093) копія ухвали Верховного Суду від 29 вересня 2020 року отримана скаржником 06 жовтня 2020 року.

22 жовтня 2020 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року, тривалістю десять днів із дня отримання копії цієї ухвали у зв'язку з тим, що заява про усунення недоліків касаційної скарги подана до Верховного Суду не у письмовій формі, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із відповідною заявою.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( №0102931366260) копія ухвали Верховного Суду від 09 листопада 2020 року отримана скаржником 17 листопада 2020 року.01 грудня 2020 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалах Верховного Суду від 29 вересня та 09 листопада 2020 року.

Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалах Верховного Суду від 29 вересня та 09 листопада 2020 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду №826/6949/16, №818/1151/15, №640/19723/18, №820/1309, №815/2092/15 та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, а також порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин, вказаних скаржником в касаційному порядку в межах доводів касаційної скарги.

Крім цього, в касаційній скарзі позивач, посилаючись на неоднакове застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції у ряді справ з подібними правовідносинами, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Також, позивач зазначає, що справа має виняткове значення для нього з огляду на те, що в Таджикистані йому загрожувала і загрожує реальна небезпека бути підданим нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню в порушення статті 3 Європейської Конвенції про захист людини та основоположних свобод.

Отже Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, приходить до висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Крім того, у касаційній скарзі позивачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.

В обґрунтування такого клопотання зазначено, що скаржник отримав копію оскаржуваного судового рішення лише 07 серпня 2020 року (у зв'язку з перебуванням в іншому регіоні, де мав неофіційні підробітки), а касаційну скаргу, з урахуванням впровадження на території України карантинних заходів) було направлено до Верховного Суду 04 вересня 2020 року, що підтверджується відтиском штемпелю на поштовому конверті.

Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги документами.

Відповідно до вимог частини 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 3, 328, 329, 330, 334 КАС України в редакції ~law8~, Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі №260/194/19.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

5. Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/194/19.

6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.........................................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду