Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.11.2019 року у справі №420/475/19

УХВАЛА

08 листопада 2019 року

Київ

справа №420/475/19

адміністративне провадження №К/9901/30168/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів -Білак М. В., Губської О. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року

у справі №420/475/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

про визнання неправомірною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі -позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (надалі - відповідач) в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову відповідача від 21 лютого 2019 року №5100.5.3-861/51.1-19 у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання;

- зобов'язати відповідача видати їй посвідку на тимчасове проживання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову громадянці В'єтнаму ОСОБА_1 у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Зобов'язано відповідача видати позивачці посвідку на тимчасове проживання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в суді апеляційної інстанції.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, апеляційну скаргу задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року - змінено, викладено абз.3 резолютивної частини у наступній редакції:

"Зобов'язати ГУ ДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) від 17.12.2018 року про оформлення посвідки на тимчасове проживання."

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року - залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до суду касаційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VII "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі є - визнання протиправною відмову відповідача від 21 лютого 2019 року №5100.5.3-861/51.1-19 у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності.

До аналогічних висновків в подібній категорії справ прийшов Верховний Суд в ухвалі від 22 серпня 2019 року у справі №420/523/19.

Проаналізувавши ухвалені у цій справі судові рішення та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3 328 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі №420/475/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

О. А. Губська

Судді Верховного Суду