Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.12.2020 року у справі №758/2429/17

УХВАЛА

08 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 758/2429/17

адміністративне провадження № К/9901/32282/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 17.04.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі № 758/2429/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від 01.07.2016 про утримання надміру виплачених сум пенсії з позивача;

-визнати протиправними дії відповідача щодо стягнення з позивача грошових коштів на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від 01.07.2016;

-зобов'язати відповідача повернути позивачу стягнені грошові кошти;

-зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням вимог закону;

-стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.04.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від 01.07.2016 про утримання надміру виплачених сум пенсії ОСОБА_1.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо стягнення зі ОСОБА_1 грошових коштів на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від
01.07.2016.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повернути ОСОБА_1 утримані грошові кошти.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2500 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі № 758/2429/17 щодо:

- визначення способу виконання судового рішення з поновлення прав ОСОБА_1 на отримання встановленого законом розміру пенсії, шляхом:

-зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату всіх належних сум, у зв'язку із простроченням виплати індексації незаконно стягненої за рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від 01.07.2016 про утримання надміру виплачених сум пенсії;

-зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, нарахування якої було скасовано за рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 331 від 01.07.2016 про утримання надміру виплачених сум пенсії.

-стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судового збору.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.04.2020 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 17.04.2020 залишено без змін.

27.11.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 17.04.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі №758/2429/17.

Під час розв'язання питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Верховний Суд керується такими міркуваннями.

Відповідно до ч. 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на те, що додаткове судове рішення після його ухвалення стає невід'ємною частиною судового рішення по суті позовних вимог, то, відповідно, порядок його оскарження є таким, як і для рішення по суті, оскільки за його допомогою розв'язуються питання, що хоча й не пов'язані з вимогами адміністративного позову, але які суд має обов'язково розв'язати.

Отже, у процесі розв'язання питання про можливість відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на додаткове судове рішення вирішальним є надання оцінки можливості касаційного оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 18.04.2019.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які належать до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суду надані повноваження віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у зазначеному вище переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Аналіз наведених норм в контексті правовідносин, що є предметом дослідження, свідчить про те, що в даному випадку оскаржуються судові рішення, постановлені в справі незначної складності.

На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що за предметом спору ця справа не належить до переліку справ, які належить розглядати винятково за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Подільського районного суду міста Києва від 18.04.2019 не може бути предметом касаційного оскарження, окрім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Натомість Верховний Суд встановив, що касаційна скарга не містить обґрунтованих покликань на наявність обставин, передбачених підпунктами "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, і такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Беручи до уваги те, що додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 17.04.2020 у цій справі з моменту його ухвалення стало невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою треба відмовити.

На підставі наведеного вище, керуючись положеннями статей 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 17.04.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі №758/2429/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій