Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2020 року у справі №640/14180/19

УХВАЛА

08 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/14180/19

адміністративне провадження № К/9901/30995/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС; Офіс ВПП) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Піонер Насіння України" до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020, адміністративний позов ТОВ "Піонер Насіння України" задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Офісу ВПП від
15.07.2019 №0004264102 в частині накладення штрафу у розмірі 978' 961,38 грн.

17.11.2020 Офіс ВПП подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)).

Частиною 1 статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС .

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 КАС , і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Піонер Насіння України" 14.01.2019 за допомогою програми "М.Е.Dос" протягом операційного часу направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (далі - ЄРПН) від 27.12.2018 №528, від 26.12.2018 №564, від 20.12.2018 №471, від 17.12.2018 №443, від 20.12.2018 №473, від 21.12.2018 №562 (з граничним строком реєстрації 15.01.2019). Електронні квитанції №1 про неприйняття зазначених податкових накладних були сформовані та направлені на електронну адресу позивача 16.01.2019. Усунувши недоліки в податкових накладних, позивач в цей же день (16.01.2019) повторно направив податкові накладні для реєстрації в ЄРПН, які були внесені в реєстр (зареєстровані) 16.01.2019 та 17.01.2019.

У касаційній скарзі Офіс ВПП не наводить доводів на спростування викладених обставин, правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин Офіс ВПП не оспорює.

Відповідач зазначає, однак, що судом не враховано, що функцію обліку (надсилання, пересилання) документів між платником ПДВ та органом, який наділений повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, виконує програмне забезпечення "М.Е.Dос", за недоліки в роботі якого контролюючий орган не несе відповідальність.

Однак, Верховний Суд вже зробив висновок щодо застосування норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, у правовідносинах, спір в яких стосується притягнення платника ПДВ до відповідальності, встановленої статтею 120-1 ПК, у разі, якщо платник направив податкову накладну для реєстрації в ЄРПН у встановлений абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 ПК строк, однак, податкова накладна була зареєстрована поза межами такого строку.

Зокрема, в постанові від 23.07.2019 у справі №620/3609/18 (провадження №К/9901/16564/19) Верховний Суд дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкової накладної та розрахунку коригувань) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на який платник податку не має впливу.

Якщо неналежне виконання платником податку обов'язку зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування) відбулося не внаслідок його дій (бездіяльності), це виключає притягнення його до відповідальності.

Застосування судами попередніх інстанцій зазначених норм матеріального права не суперечить наведеному висновку Верховного Суду щодо підстав відповідальності, встановлених статтею 120-1 ПК.

Керуючись статтями 248, 328, пунктом 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. М. Яковенко