Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.11.2020 року у справі №640/9382/19

УХВАЛА

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/9382/19

адміністративне провадження № К/9901/26917/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №640/9382/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Магнат" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

19.10.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Магнат" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0206571206 від 12.03.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020, позов задоволено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Магнат" є юридичною особою, зареєстровано як платник ПДВ та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.

12.02.2019 Головне управління ДФС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Видавництво Магнат", про що складено акт № 1516/26-15-12-06/31749740 від 12.02.2019.

В результаті перевірки встановлено порушення ТОВ "Видавництво Магнат" граничних строків реєстрації податкових накладних за період 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з висновками, зазначеними у акті перевірки, позивач подав заперечення вих. № 110 від 25.02.2019, що у результаті розгляду залишено фіскальним органом без задоволення (лист від 06.03.2019 № 10/26-15-12-06-14).

На підставі акта перевірки № 1516/26-15-12-06/31749740 від 12.02.2019 Головне управління ДФС у м. Києві 12.03.2019 прийняло податкове повідомлення рішення №0206571206, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, зокрема:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 913830,99 грн застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 91383,11 грн;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 і до 30 календарних днів на суму ПДВ 0 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 0 грн;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 і до 60 календарних днів на суму ПДВ 65863,78 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 19759,13 грн;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і до 365 календарних днів на суму ПДВ 93456,43 грн. застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 37382,58 грн;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 366 більше календарних днів на суму ПДВ 0 грн. застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 0 грн.

Загальна сума штрафу становить 148 524,82 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від
12.03.2019 податкове повідомлення-рішення №0206571206 у розмірі 148 524,82 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управлінням ДПС у м. Києві не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №640/9382/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102

гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від
14.11.2019 № 294-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2019 №0206571206 у розмірі 148 524,82 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №640/9382/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №640/9382/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова