Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.08.2018 року у справі №812/474/18

УХВАЛА

06 серпня 2018 року

Київ

справа №812/474/18

адміністративне провадження №К/9901/54849/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 у справі №812/474/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант Траст Сервіс" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2018 розподілена на суддю Гончарову І.А.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант Траст Сервіс" звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Луганській області від 08.02.2018 № 0005631206 винесеного відповідачем на підставі акту перевірки від 15.01.2018 №48/12-32-12-06/19065870 за порушення п.
187.1 ст. 187 ПКУ, а саме заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 43 643,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від
30.05.2018 позов задоволено.

Головне управління ДФС у Луганській області звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 у справі №812/474/18, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №812/474/18 є вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від
08.02.2018 № 0005631206 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 43 643,00 грн.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Отже, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 08.02.2018 № 0005631206, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 у справі №812/474/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова