Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.12.2020 року у справі №360/1195/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

08 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 360/1195/20

адміністративне провадження № К/9901/33113/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

перевірив касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року (суддя Смішлива Т. В. )

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року (колегія у складі суддів Гаврищук Т. Г., Гайдара А. В., Ястребової Л. В. )

у справі № 360/1195/20

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Луганській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

УСТАНОВИЛ:

20.03.2020 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 11.02.2020 № ЛГ151/324/НП/СП-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 472 300,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.07.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Луганській області від 11.02.2020 № ЛГ151/324/НП/СП-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в частині накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 396 732,00 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

02.12.2020 ФОП ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, що 04.12.2020 надійшла до Верховного Суду, у якій просила скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у частині вирішення позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив зазначені у апеляційній скарзі підстави оскарження рішення суду першої інстанції; застосував ст. 6, 8, 58, 92 Конституції України, ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" без урахування висновків щодо застосування зазначених норми права у подібних правовідносинах, викладених у п. 44,45 постанови Верховного Суду від
24.12.2019 у справі № 360/403/19, та порушив ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 12 КАС України, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. (ч. 2, 3 ст. 12 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених ч. 4 ст. 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч. 4 ст. 12 КАС України.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 102,00 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік").

Предметом позову у цій справі є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень про накладення штрафу у розмірі 472 300,00 грн, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 051 000,00 грн).

Зазначена справа не належить до категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, тому суд першої інстанції обґрунтовано розглянув цю справу відповідно до ч. 3, 4 ст. 257 КАС України у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

ФОП ОСОБА_1 у касаційній скарзі не наводить обставин, визначених пп. "а " - "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які б давали підстави для перегляду судових рішень, що не підлягають касаційному оскарженню, та, власне, такі обставини у цій справі відсутні.

Між тим, висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі узгоджуються з постановою Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18, на яку покликається ФОП ОСОБА_1, доводи касаційної скарги щодо цього є беззмістовними.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 360/1195/20.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб