Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.09.2020 року у справі №826/9407/17

УХВАЛА

06 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/9407/17

адміністративне провадження № К/9901/24718/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О. О.,

суддів - Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 826/9407/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 826/9407/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 вересня 2020 року визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач - Шипуліна Т. М., судді: Бившева Л. І., Ханова Р. Ф.

Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2020 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження; сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано заяву про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору на 30 календарних днів з підстав неможливості його сплатити у визначений термін.

У зв'язку з відставкою судді Шипуліної Т. М. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2020 року визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач - Шишов О. О., судді: Дашутін І.

В., Яковенко М. М.

Розглянувши заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне звернути увагу на те, що за підставою встановлення процесуальні строки поділяються на строки встановлені законом та строки встановлені судом.

Якщо збіг строк, який встановлений законом, то він може бути поновлений, а якщо збіг строк, який встановлений судом, то він може бути продовжений.

У даному випадку десятиденний строк, наданий скаржнику для усунення недоліків, встановлений саме законом (частиною 2 статті 169 КАС України), тому колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення статті 121 КАС України не можуть бути застосовані, а тому клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, то скаржник зазначає, що КАС України встановлює два строки звернення до суду з касаційною скаргою: або протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, або протягом одного року з дня складення повного тексту судового рішення, якщо скарга не подана протягом тридцяти днів з поважних причин (частина 5 статті 333 КАС України). При цьому, КАС України не встановлює конкретний момент, коли саме протягом року скаржник зобов'язаний звернутися до суду, якщо ним з поважних причин пропущений тридцяти денний строк. Скаржник зауважує, що КАС України не передбачає строкових обмежень звернення до суду протягом року, за умови поважності причини пропуску строку на касаційного оскарження.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений статей 5, 13, 328, 329 КАС України строк.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Установлено, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлено 07 жовтня 2019 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 28 вересня 2020 року.

Наведені скаржником обставини не є об'єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав та не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Посилання скаржника на положення частини 5 статті 333 КАС України є безпідставним, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлено можливість незастосування до таких суб'єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, визначеного статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів. Зазначена норма так само не встановлює наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Отже, станом на 06 листопада 2020 року недоліки касаційної скарги не усунуто: документ про сплату судового збору не надано, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.

У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 826/9407/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко