Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.12.2020 року у справі №340/1253/20

УХВАЛА

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 340/1253/20

адміністративне провадження № К/9901/32406/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі №340/1253/20 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку, яка полягає у здійсненні розрахунку та виплаті йому одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби;

зобов'язати Миколаївський зональний відділ військової служби правопорядку здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги, отриманої ним при звільненні, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби;

зобов'язати Миколаївський зональний відділ військової служби правопорядку здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, а саме недоплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні однією сумою.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, позовні вимоги задоволено.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у встановлених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивач проходив військову службу у Миколаївському зональному відділі військової служби правопорядку та інших підрозділах військової служби правопорядку Збройних сил України на офіцерських посадах з 28 серпня 2010 року по 31 серпня 2017 року.

Наказом Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 14 серпня 2017 року №358 звільнений у запас за пунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Звернувся до суду з позовом про виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби.

Як вбачається з ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року зазначену справу судом першої інстанції призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12 328 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі №340/1253/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська Ж. М. Мельник-Томенко