Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.12.2020 року у справі №280/829/20

УХВАЛА

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 280/829/20

адміністративне провадження № К/9901/32362/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини А 1978 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 280/829/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1978 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з
24.01.2019 року по день фактичної виплати, викладену у листі № 6565 від
20.12.2019 року;

стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 24.01.2019 року по грудень 2019 року у розмірі 140
999,70 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову військової частини А 1978 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 24 січня 2019 року, викладену у листі № 6565 від 20 грудня 2019 року. Стягнуто з військової частини А1978 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 24 січня 2019 року по 18 грудня 2019 року включно у розмірі 102 002,20 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, та прийняти нове, яким в частині задоволення позовних вимог відмовити.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України на посаді командира дивізіону артилерійської розвідки військової частини А 1978. Звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Отже, він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні ~law17~, а відтак ця справа належить до справ незначної складності.

Як вбачається з рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року зазначену справу розглянуто в порядку спрощеного провадження, відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Таким чином, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини А 1978 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 280/829/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська Ж. М. Мельник-Томенко