УХВАЛА

07 квітня 2020 року

Київ

справа №826/10347/17

адміністративне провадження №К/9901/6784/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року

у справі №826/10347/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Панський Трактир"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.05.2017 № 0001094001, № 0001084001.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом сплати судового збору.

07 жовтня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суду повернув апеляційну скаргу податкового органу, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 22 липня 2019 року.

02 грудня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою повернув повторно подану апеляційну скаргу відповідача з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до матеріалів апеляційної скарги не додано належного документу, що підтверджує повноваження представника, яким подано та підписано апеляційну скаргу.

Відповідач втретє подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року, в якій просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що невчасне подання апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю сплати судового збору є об'єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Крім того, заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету та особливостями фінансування його, як суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору та надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або докази своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, зазначивши, що звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Відповідач оскаржив ухвалу суду апеляційної інстанції від 23 січня 2020 року в касаційному порядку. 12 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху, надано скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору, обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження (з належним доказом, який би підтверджував дату отримання оскаржуваної ухвали) та зазначення підстав, на яких подається касаційна скарга.

25 березня 2020 року на адресу Суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків, посилаючись на неможливість сплатити судовий збір, оскільки зупинено операції з бюджетними коштами за всіма рахунками.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 23 січня 2020 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року та не наведено об'єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги та причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник мотивує відсутністю фінансування на сплату судового збору.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі №826/10347/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Панський Трактир" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер