Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2019 року у справі №826/6970/18

УХВАЛА

04 листопада 2019 року

Київ

справа №826/6970/18

адміністративне провадження №К/9901/29414/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Бившевої Л. І., Гімона М. М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби (ДФС) України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БСМ ТЕХНО" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 позов ТОВ "БСМ ТЕХНО" задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.02.2018 № 581847/22945907; зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 29 від
24.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 08.12.2017.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 апеляційна скарга залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення цього строку визнано необґрунтованим; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, якщо вони є та надати документ про сплату судового збору.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 ДФС у м. Києві отримало
02.03.2019, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на підставі пункту 4 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
27.03.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи довід в касаційній скарзі, що строк на звернення з апеляційною скаргою був пропущений з поважних причин, відповідач посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір через недостатність бюджетного фінансування відповідних видатків відповідача.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Пунктом 1 частини 2 цієї статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 слугувало те, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а відповідач не вказав обставин, які могли б бути підставою для поновлення цього строку. В установлений в ухвалі від 14.02.2019 строк не повідомив суд апеляційної інстанції щодо наявності підстав для поновлення строку.

У касаційній скарзі відповідач не наводить доводів на спростування вище наведених обставин, встановлених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019, а тому доводи відповідача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

Л. І. Бившева

М. М. Гімон,

Судді Верховного Суду