Це виключна компетенція КДКА та ВКДКА! Суд не має права зобов’язувати «притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності» чи у відношенні нього «відкрити дисциплінарне провадження» (ВС/КАС у справі №641/463/16-а від 20 червня 2019р.)

Фабула судового акту: Статті 33, 34 ЗУ «Про адвокатура та адвокатську діяльність» передбачають, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності компетентним органом в порядку, передбаченому цим законом, за вчинення саме дисциплінарного проступку. При цьому стаття 34 передбачає перелік дисциплінарних проступків.

Ініціювати ж притягнення шляхом відповідного звернення відповідно ст. 36 ЗУ «Про адвокатура та адвокатську діяльність» може будь-яка особа. Проте, якщо звернення не містить ознак САМЕ дисциплінарного проступку адвоката, а містить інформацію про адміністративні, кримінальні, цивільні правопорушення, тощо, то дисциплінарне провадження на підставі ст. 39 ЗУ "Про адвокатура та адвокатську" діяльність навіть НЕ відкривається.

В цій історії були дві заяви та дві відмови про відкриття дисциплінарного провадження з боку КДКА та ВКДКА. Після цього позивач спробувала отримати судове рішення про встановлення факту подання ним КДКА та ВКДКА достатніх доказів на підтвердження в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Одначе суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій однозначно підтвердили, що виключною компетенцією КДКА та ВКДКА є вирішення не тільки питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а і питання про відкриття дисциплінарного провадження у відношенні адвоката. Суд не вправі зобов’язувати КДКА та ВКДКА приймати будь-яке рішення чи вчиняти дії у дисциплінарному провадженні.

В принципі гарна новина для адвокатів. Клієнт або будь-хто інший обурений діями адвоката може помститися йому на професійному поприще лише звертаючись до КДКА чи ВКДКА, суд тут «не при делах.»

Аналізуйте судовий акт: Адвокат навіть не виконуючи свої професійні обов’язки повинен дотримуватись ПАЕ, зокрема, щодо спілкування в Інтернеті (ВС/КАС у справі № 815/1830/18 від 24.06.2020)

Адвокат з діючим свідоцтвом безробітним НЕ вважається (ВС/КАС у справі № 287/21/15-а від 07.04.2020)

Автоматичне взяття адвоката на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є протиправним. (рішення ЧОАС від 26.06.2019 р. №580/1019/19).

Повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені КОПІЯМИ ордеру або довіреності, засвідченої у тому числі і ним самим (ВС/КАС № 308/8995/17 від 17.12.2018)

Ігнорування адвокатського запиту: суд визнає але закриває провадження у зв’язку із закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП (Апеляційний суд Київської області від 17 жовтня 2016р. у справі №362/3117/16-п)

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2019 року

Київ

справа №641/463/16-а

адміністративне провадження №К/9901/7408/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року (суддя Полях Н.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (судді Бершов Г.Є., Ральченко І.М., Катунов В.В.) у справі № 641/463/16-а за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - КДКА), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

18 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до КДКА та ВКДКА, третя особа - ОСОБА_2, в якому просила: визнати дії адвоката ОСОБА_2 протиправними; скасувати рішення ВКДКА від 13 листопада 2015 року № Х-022/2015; скасувати рішення КДКА від 14 липня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 ; зобов`язати КДКА порушити та розглянути дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що спірні рішення КДКА та ВКДКА є незаконними та такими що підлягають скасуванню, оскільки під час їх прийняття відповідачі діяли всупереч вимогам Правил адвокатської етики, Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області, рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи прийняті лише на підставі пояснень адвоката ОСОБА_2 , без урахування об`єктивних даних, норм чинного законодавства України щодо захисту права власності, без детального вивчення усіх обставин, зіставлення дат, аналізу документів на які адвокат ОСОБА_2 посилалася, тобто, необ`єктивно та упереджено.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 06 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, в задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише за наявності обвинувального вироку суду. На думку позивача, така позиція судів прямо суперечить положенням статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Позивач вказує про те, що суди повинні були встановити лише факт надання нею відповідачам достатніх доказів на підтвердження наявності у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку. ОСОБА_1 вважає, що тих доказів, які вона надавала до КДКА та ВКДКА було більше ніж достатньо для відкриття дисциплінарного провадження за її скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином процедуру прийняття та розгляду скарг органами самоврядування адвокатури, не дослідили факт невідповідності обставин, зафіксованих у рішеннях відповідачів, дійним обставинам справи, у зв`язку із чим дійшли помилкового висновку про відповідність оскаржуваних рішень відповідачів нормам чинного законодавства України.

У запереченнях на касаційну скаргу позивача ВКДКА зазначила, що матеріали перевірки не містять відомостей про вчинення адвокатом ОСОБА_2 діянь, які мають ознаки дисциплінарного проступку, а навпаки вказують на відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно неї. При цьому, як матеріалами справи так і судовими рішеннями в цій справі підтверджено, що адвокат ОСОБА_2 виконувала свої професійні обов`язки в рамках, наданих їй Законом, тобто представляла та захищала права клієнта, була належним представником. ВКДКА вважає, що її рішення про залишення без змін рішення дисциплінарної палати КДКА відповідає критеріям законності, вмотивованості та обґрунтованості. З огляду на зазначене відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 18 січня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Стрелець Т.Г.

31 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 534/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі та запереченнях доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 19 червня 2015 року до КДКА надійшла скарга ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2, мотивуючи це тим, що остання 08 травня 2015 року без правових підстав проникла в частину належного позивачу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , проводила фото/відео/аудіо зйомку приватної особи та її помешкання, з невідомим чоловіком зрізали калитку в домогосподарстві, де проживає позивач, при цьому не надала будь-яких документів, які б свідчили про її право знаходитися на території вказаного домоволодіння. На думку ОСОБА_1 , такі дії адвоката ОСОБА_2 є грубим порушенням правил адвокатської етики, присяги адвоката. У зв`язку із цим, позивач просила КДКА провести перевірку викладених у скарзі відомостей, вирішити питання про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. До скарги ОСОБА_1 додала відеодиск.

За результатами проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 , членом дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_6 складено довідку, згідно з якою вона не вбачає підстав для порушення дисциплінарної справи через відсутність у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку. На думку члена КДКА, в даному випадку виникли цивільно-правові відносини, які підлягають вирішенню у судовому порядку.

Розглянувши відомості, викладені в скарзі ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2, матеріали перевірки та довідку члена дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_6 , 14 липня 2015 року дисциплінарна палата КДКА прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29 серпня 2012 року № 1780, видане Харківською обласною КДКА).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, 05 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до ВКДКА зі скаргою на рішення КДКА від 14 липня 2015 року.

Рішенням від 13листопада 2015 року № Х-022/2015 ВКДКА скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА від 14 липня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 - залишила без змін.

Вважаючи рішення відповідачів незаконними, позивач звернулася до суду з позовом про їх скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірні рішення КДКА та ВКДКА прийняті в межах повноважень, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», із дотриманням норм матеріального права та не містять жодних наслідків щодо порушення прав чи свобод позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Верховний Суд погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 цього Закону).

Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

17 листопада 2012 року ВКДКА та З`їздом адвокатів України затверджено Правила адвокатської етики.

Згідно з статтею 12 цих Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

У відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин (стаття 50 Правил адвокатської етики).

У розділі VI Закону № 5076-VI визначено порядок і підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

У частині 1 статті 36 Закону № 5076-VI закріплено право кожного, кому відомі факти поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) на дії такого адвоката.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою) (частина 3 статті 36 Закону).

Згідно з статтею 33 вказаного Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом (стаття 34 Закону № 5076-VI).

За правилами статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року (зі змінами), визначено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

З обставин даної справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до КДКА зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 з підстав порушення правил адвокатської етики та просила притягнути останню до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строком на один рік.

Згідно з частинами 2-3 статті 33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Як убачається з рішення КДКА від 14 липня 2015 року, скаргу ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_8. було передано члену дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_6 для проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Статтею 38 Закону № 5076-VI передбачено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За частиною 1 статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Як установлено судами та вбачається зі спірного рішення КДКА, за результатами проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 , член дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_6 склала довідку, в якій міститься висновок про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

У подальшому, дисциплінарна палата КДКА, розглянувши матеріали перевірки за скаргою ОСОБА_1 та висновок члена дисциплінарної палати КДКА, прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Приймаючи таке рішення, КДКА виходила з того, що адвокат ОСОБА_2, перебуваючи 2015 року 08 червня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1, діяла на підставі довіреності від 02 квітня 2015 року від громадянина України ОСОБА_7 , постійно проживаючого у країні Ізраїль. Вказаною довіреністю адвокат ОСОБА_2 уповноважувалася управляти, користуватися і розпоряджатися будь-яким належним ОСОБА_7 на праві власності рухомим і нерухомим майном, у тому числі належною йому часткою житлового домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, в зазначений день адвокат ОСОБА_2 за дорученням свого клієнта намагалася потравити на територію житлового будинку, однак не змогла цього зробити через зміну замків на хвіртці. У зв`язку із цим, адвокат за допомогою своїх знайомих та підручного інструмента потравила на територію домоволодіння.

При огляді відеодиску, наданого ОСОБА_1 до скарги, КДКА не встановила будь-яких порушень (неправомірною поведінки) адвоката ОСОБА_2 під час її перебування 08 червня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1.

За наведених обставин дисциплінарна КДКА дійшла висновку про відсутність у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, відтак і підстав для порушення відносно неї дисциплінарної справи.

Не погодившись з таким рішенням КДКА від 14 липня 2015 року, ОСОБА_1 звернулася до ВКДКА зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність Комісії.

В оскаржуваному рішенні від 13 листопада 2015 року ВКДКА зазначила, що доводи скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків дисциплінарної палати КДКА. При цьому ВКДКА наголосила на тому, що за змістом частини 2 статті 36 Закону № 5076-VI не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Ураховуючи наведені вище правові положення Закону № 5076-VI та Правил адвокатської етики в сукупності з обставинами даної справи, встановленими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність висновку дисциплінарних органів (відповідачів у справі), що в діях адвоката ОСОБА_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, за вчинення якого адвокат може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Поряд з цим колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку доводам ВКДКА про те, що ОСОБА_1 пропустила тридцятиденний строк звернення до суду з даним позовом у частині оскарження рішення від 13 листопада 2015 року.

Відповідно до частини 3 статті 39 Закону № 5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Із прийняттям цієї правової норми законодавець надав можливість особі, яка не погоджується з рішенням дисциплінарної палати КДКА, вирішити такий спір у досудовому порядку, звернувшись зі скаргою до ВКДКА.

Зазначене також узгоджується з положеннями частини 4 статті 99 КАС України (у редакції, що діяла на час прийняття рішення КДКА), якою установлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обраховується з дня, коли позивач дізнався про рішення суб`єкта владних повноважень за результатами його скарги на рішення, дії чи. бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що позивач скористалася таким правом і звернулася до ВКДКА зі скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА від 14 липня 2015 року. За результатами розгляду цієї скарги ВКДКА прийняла рішення від 13 листопада 2015 року.

З огляду на те, що спірне рішення ВКДКА позивач отримала 18 грудня 2015 року, а з позовом до суду звернулася 18 січня 2016 року, то встановлений Законом № 5076-VI та КАС України місячний строк звернення до суду нею не пропущений.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду її скарги в ВКДКА, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення скаржниці 11 листопада 2015 року відповідного листа дисциплінарного органу.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій адвоката ОСОБА_2 та зобов`язання КДКА порушити та розглянути дисциплінарну справу відносно неї, то суди правильно надали оцінку цим вимогам, зазначивши про те, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме КДКА та ВКДКА, і суд не вправі зобов`язувати відповідачів приймати те чи інше рішення.

У касаційній скарзі позивач, серед іншого, зазначила про помилковість висновків судів, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише за наявності обвинувального вироку суду.

Однак, колегія суддів Верховного Суду не вбачає в оскаржуваних судових рішеннях таких висновків, натомість, суди зазначили про те, що оцінка дій особи в межах кримінальної або цивільно-правової юрисдикції не може надаватись органами адвокатського самоврядування. При цьому такий висновок суди зробили з огляду на твердження самої ОСОБА_1 про те, що дії адвоката ОСОБА_2 підпадають під норми Кримінального кодексу України.

З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що КДКА та ВКДКА, реалізовуючи свої повноваження під час дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, діяли у відповідності до чинного законодавства України та на підставі наявних у них матеріалів дійшли обґрунтованого висновку про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 .

Згідно з статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.