Не завжди експертиза може допомогти уникнути відповідальності, суд сам визначить її обґрунтованість (Олександрійський міськрайсуд Кіровоградської області у справі № 398/4347/20 від 12.05.2021)

Фабула судового акту: Кримінальним процесуальним законом визначено, що ккспертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (ст. 242 КПК України).

На практиці експертизи проводяться з метою з’ясування характеру та тяжкості тілесних ушкоджень, встановлення осудності особи, наявність у неї хворобливого стану на час вчинення злочину тощо.

Так, наприклад Кримінальний кодекс визначає поняття сильне хвилювання. Даний стан виникає раптово внаслідок значущого для особи психічного подразнення, стрімко розвивається і призводить до звуження свідомості, послаблення контролю за своїми діями, переходу значною мірою від розумового керування ними до інстинктивного.

Очевидним є той факт, що для встановлення наявності такого стану необхідні спеціальні знання і, відповідно, проведення експертизи.

Але чи є висновок експерта однозначним доказом наявності такого стану або будь-якого іншого хворобливого розладу?

Закон категорично каже, що ні!

Так, згідно ч. 10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

У даному випадку судом розглядалась справа про нанесення депутатом міської ради легких тілесних ушкоджень члену територіальної виборчої комісії, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно позиції, яку зайняв обвинувачений він вчинив такі дії перебуваючи у стані афект викликаного тим, що потерпілий отримав квартиру незаконно та що його дружина вештається з грузинами. При цьому на думку депутата вираз про дружину стосується саме його, а не інших чоловіків, які були присутні в залі.

Наявність афективного стану у обвинуваченого підтверджено і висновком експерта, який було досліджено судом.

Проте, суддя із таким висновком експерта не погодився та віднісся до нього критично, оскільки на думку суду у досліджені експерт вказує про образу дружини обвинуваченого , хоча матеріали кримінального провадження та покази свідків не містять таких даних. Натомість експерт саме на цьому будує висновок та вказує про наявність впливу гостро емоційних реакцій на обвинуваченого тощо, зокрема експерт зазначає: "(перепитав у колеги, який сидів поруч при проведенні засідання комісії, чи йому дійсно не почулось про що заявив потерпілий в бік ЙОГО дружини)".

Відеоматеріал, який надано суду на підтвердження образи дружини обвиунваченого містить інформацію, де вказано лише про жінку, яка вештається з грузинами, а також містить інформацію про підбурювання обвинуваченого до побиття потерпілого.

Однак конкретизація та верифікація щодо дружини обвинуваченого, враховуючи запис конфлікту на ДВД диску, відсутня, що вказує лише на припущення висловлення образи на адресу дружини обвинуваченого, а не іншої жінки та у свою чергу є неприпустимим.

При цьому при опитуванні експертом під час судового слідства обвинувачений розповідає на свій погляд інформацію, яка при такому викладі набуває іншого змісту ніж той, що намагався передати потерпілий під час засідання виборчої комісії, тому суд не вправі обґрунтовувати своє рішення висновком експертизи.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Необхідність проведення експертизи для встановлення вартості викраденого не є аксіомою, в окремих випадках достатньо і довідки про вартість майна (ВС/ККС у справі № 676/1504/18 від 01.04.2021)

Суд не може оцінювати у рішенні докази, які не досліджував безпосередньо (ВС/ККС у справі № 489/6110/17 від 03.12.2020 р.)

Автотехнічна експертиза при ДТП НЕ обов'язкова при дослідженні сукупності інших доказів (ККС у справі № 732/138/18 від постанову від 24.11.2020)

Справа №: 398/4347/20

провадження №: 1-кп/398/194/21

ВИРОК

Іменем України

"12" травня 2021 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

за участі секретаря - Сніжко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрії судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінального провадження №12020125070000371 від 09.09.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, одруженого, депутата Олександрійської міської ради, фактично проживає та зареєстрований у кв. АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, учасники справи:

прокурор Олександрійської місцевої прокуратури - Охотник І.М.,

обвинувачений - ОСОБА_2 ,

захисник - Чередніченко Л.П.,

потерпілий - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 згідно протоколу першої сесії Олександрійської міської ради сьомого скликання №1 від 04.12.2015 року є депутатом Олександрійської міської ради з 04.12.2015 року.

Так, ОСОБА_2 , будучи депутатом Олександрійської міської ради, 06.09.2020 року перебував на засіданні Олександрійської міської територіальної виборчої комісії, яка відбувалась в приміщені малої сесійної зали Олександрійської міської ради, розташованої за адресою: просп. Соборний, 59, м. Олександрія Кіровоградської області

Під час засідання Олександрійської міської територіальної виборчої комісії, між ОСОБА_2 та членом виборчої комісії ОСОБА_3 , який також перебував на засіданні територіальної виборчої комісії, відбувся словесний конфлікт, який виник через образливі висловлювання ОСОБА_3 на адресу юристконсультанта Олександрйської міської ради ОСОБА_4 , яка перебувала на засіданні територіальної виборчої комісії.

У подальшому, близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні малої сесійної зали Олександрійської міської ради, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, підійшов до останнього ззаду та умисно наніс йому один удар правою рукою в праву частину голови.

Після цього, протиправні дії ОСОБА_2 були припинені членами Олександрійської міської територіальної виборчої комісії, які були присутні на засіданні вказаної комісії.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу у м`які тканини волосистої частини голови справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №233 від 11.09.2020 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень як викликаючи скороминучий розлад здоров`я на термін до 6 діб.

ОСОБА_2 своїми протиправними діями вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.

Обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що вину в інкримінованому йому проступку не визнає повністю. Вказав, що 06.09.2020 року знаходився на засіданні виборчої комісії на законних підставах, бо мав довіреність від 14.08.2020 року. Того дня у роботу виборчої комісії не втручався, потерпілий ображав ОСОБА_4 , а обвинувачений захищав ОСОБА_4 , після чого потерпілий почав його провокувати. Потерпілий вигукував до обвинуваченого, що останній отримав квартиру незаконно та, що його дружина вештається з грузинами. Обвинувачений стверджує, що вираз про дружину стосується саме його, а не інших чоловіків, які були присутні в залі. Обвинувачений перепитав щодо вислову за дружину у ОСОБА_5 , який сидів поруч з обвинуваченим, а той вказав, що за такі слова б`ють. Обвинувачений пішов до потерпілого з метою нанесення удару, бо вважає це правильним. Обвинувачений повідомив, що у момент нанесення удару потерпілому контролював себе недостатньо та у нього було звуження свідомості.

Покази обвинуваченого спростовано іншими доказами, які узгоджуються між собою та які були досліджені судом.

Під час допиту потерпілого в судовому засіданні останній повідомив, що йому не відома причина нанесення тілесних ушкоджень. Він знаходився на засіданні виборчої комісії, де знаходилися стороні особи та він спілкувався з ОСОБА_4 , а пізніше відчув удар в голову. Коли повернувся у той бік, звідки нанесено удар, побачив ОСОБА_2 . Вказує, що нанесення йому удару бачили майже всі присутні в залі.

Витяг з ЄРДР №12020125070000371 від 09.09.2020 року містить детальний опис заяви потерпілого щодо скоєння злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Висновок експерта №233 від 11.09.2020 року містить інформацію, що у ОСОБА_3 , 1974 року народження маються тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу у м`які тканини волосистої частини голови справа. Вказане ушкодження могло виникнути від дії тупого, твердого предмету (предметів) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень як викликаючи скороминучий розлад здоров`я на термін до 6 діб та за давністю не суперечить даті зазначеній в постанові.

Як вбачається з висновку експерта №255 від 05.10.2020 року, тілесні ушкодження, що виявлені на тілі ОСОБА_3 могли виникнути у тому числі і в результаті удару кулаком в область голови справа, над вухом, відповідно до відеозапису.

Судом переглянуто відеозапис події 06.09.2020 року у залі роботи виборчої комісії та зафіксовано, що обвинувачений цілеспрямовано підходить ззаду потерпілого та наносить удар правою рукою у праву частину голови ззаду.

На обґрунтування винуватості ОСОБА_2 прокурор посилається на покази допитаних в суді свідків.

Свідок ОСОБА_6 повідомив, що 06.09.2020 року знаходився на засіданні виборчої комісії та під час роботи комісії були запрошені інші особи, які не є членами комісії та юрист. Стверджує, що ОСОБА_2 щось говорив про комісію, а ОСОБА_4 кричала. У цей момент ОСОБА_5 почав підбурювати ОСОБА_2 вдарити ОСОБА_3 та обвинувачений підійшов до потерпілого ззаду та вдарив правою рукою по голові останнього.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначив, що під час засідання виборчої комісії виник конфлікт між потерпілим та обвинуваченим. ОСОБА_2 вдарив рукою по голові ОСОБА_3 , підійшовши ззаду. Їх почали розбороняти. Свідок сидів за столом навпроти ОСОБА_3 та біля голови комісії, та не чув, що потерпілий щось говорив про родину ОСОБА_2 . Причину бійки не знає та після всього засідання виборчої комісії було закрито.

Свідок ОСОБА_8 суду повідомив, що 06.09.2020 року відбувалося засідання виборчої комісії, де мали розглянути поділ округів. Голова комісії не дослухалася до зауважень членів цієї комісії, які вказували на людей присутніх в залі та які заважали роботі, а саме постійно щось вигукували та заважали. На дане засідання прийшов юрист - ОСОБА_4 . Потім ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 та вдарив останнього по голові правою рукою ззаду. Перед цим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 говорили голосно між собою та провокували членів виборчої комісії. Свідок був зосереджений на роботі комісії та не чув щоб ОСОБА_3 щось говорив про родину ОСОБА_2 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 зазначив, що 06.09.2020 року був останній день для визначення округів, тому було зібрано виборчу комісію, яка вирішує дане питання. Цього ж дня крім членів комісії були присутні інші особи, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . Юриста ОСОБА_4 запросила голова комісії та юрист перетворювала засідання на скандал. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 весь час вигукували та давали вказівки. Потім свідок побачив як ОСОБА_2 ззаду ОСОБА_3 наносить правою рукою удар по голові останнього. Від ОСОБА_4 був потік слів, бо вона колишня дружина ОСОБА_3 . ОСОБА_2 нав`язував свою думку, що робота комісії незаконна. Свідок не чув, щоб потерпілий говорив про дружину обвинуваченого. Найбільше всіх галасували ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що був присутній у залі у якості журналіста, де здійснювала роботу виборча комісія та бачив, що там відбувався конфлікт. Стверджує, що потерпілий образив дружину обвинуваченого, бо коли говорив образливі слова, то дивився на ОСОБА_2 . Бачив, що ОСОБА_2 вдарив легенько ОСОБА_3 . Свідок чув, що ОСОБА_3 вибачався після всього та впевнений, що вибачення стосувалися ОСОБА_2 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 зазначив, що обвинувачений вдарив потерпілого, бо чув фразу: «твоя дружина вештається з грузинами». Те, що стосується роботи комісії не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_14 надав покази суду, де стверджує, що 06.09.2020 року було засідання виборчої комісії та ОСОБА_3 образив дружину ОСОБА_2 , тому останній вдарив потерпілого.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 повідомила, що є головою виборчої комісії. 06.09.2020 року відбувалось засідання комісії та була запрошена юрист - ОСОБА_4 . Свідок вказує, що зауважень не робила ані юристу, ані ОСОБА_2 . Коли вдарили ОСОБА_3 акт не складала, що були побої. Підтвердила, що є членом однієї партії з ОСОБА_2 .

Судом не приймаються покази свідка ОСОБА_4 , яка повідомила суд, що разом з ОСОБА_2 навчалися в одній групі та мають дружні стосунки. З потерпілим свідок перебувала у шлюбі та на теперішній час шлюб розірвано. 06.09.2020 року свідок запрошена була до засідання виборчої комісії головою виборчої комісії для здійснення юридичного супроводу.

Показання, які дані у судовому засіданні вищезазначеним свідком не мають доказового значення по даному кримінальному провадженню, а лише вказують на емоційний стан та біографічну довідку стосунків з потерпілим як у минулому так і у теперішньому часі.

Позиція захисту щодо образи дружини ОСОБА_2 та нанесення удару у стані афекту, як засіб для виправдання останнього не підтверджена вагомими доводами та доказами під час судового засідання та не може вплинути на кваліфікацію тощо.

Крім того, висновок експерта №5016/5017/20-27 від 15.03.2021 року про наявність афективних діянь у ОСОБА_2 суд оцінює критично, так як у досліджені експерт вказує про образу дружини ОСОБА_2 , хоча матеріали кримінального провадження та покази свідків не містять таких даних. Натомість експерт саме на цьому будує висновок та вказує про наявність впливу гостро емоційних реакцій на обвинуваченого тощо, зокрема експерт зазначає: "(перепитав у колеги, який сидів поруч при проведенні засідання комісії, чи йому дійсно не почулось про що заявив ОСОБА_3 в бік ЙОГО дружини)".

Відеоматеріал, який надано суду на підтвердження образи дружини ОСОБА_2 містить інформацію, де вказано лише про жінку, яка вештається з грузинами, а також містить інформацію про підбурювання обвинуваченого до побиття потерпілого.

Однак конкретизація та верифікація щодо дружини ( ОСОБА_2 ), враховуючи запис конфлікту на ДВД диску, відсутня, що вказує лише на припущення висловлення образи на адресу дружини обвинуваченого, а не іншої жінки та у свою чергу є неприпустимим.

Суд звертає увагу, що висновки експерта повинні базуватися на об`єктивному дослідженні об`єктів та достовірній інформації.

Оскільки обвинувачений 28.12.2020 року при його опитуванні експертом (під час судового слідства, бо справа надійшла до суду 26.11.2020 року) розповідає на свій погляд інформацію, яка при такому викладі набуває іншого змісту ніж той, що намагався передати потерпілий під час засідання виборчої комісії, тому суд не вправі обґрунтовувати своє рішення висновком експертизи №5016/5017/20-27 від 15.03.2021 року.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні проступку, який має кваліфікацію за ч. 1 ст. 125 КК України доводиться сукупністю досліджених доказів, які узгоджуються між собою, зокрема показами свідків, які є послідовними та доповнюють одне одного, а також відеозаписом, де чітко видно нанесення удару потерпілому.

Пунктом 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, суд вказує на те, що при оцінці доказів суд, зазвичай, повинен застосовувати критерій оцінки доказів «поза розумним сумнівом».

Згідно практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Норми ст. 50 65 КК України вказують, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначені обвинуваченому покарання судом також враховується те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи та має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Обставини, що пом`якшують покарання відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, зокрема, відсутність визнання своєї вини, даних про його особу, позитивну характеристику, раніше не судимий, суд дійшов висновку, що необхідно призначити покарання у виді громадських робіт.

Потерпілий звернувся до суду з позовом де визначив ОСОБА_2 відповідачем. У своїх позовних вимогах просить стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 97 грн 50 коп. та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн 00 коп.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою, щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода, полягає в стражданнях, які потерпілі зазнали у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого. При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що моральна шкода заподіяна злочином, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь тяжкості, вимоги розумності і справедливості.

Отже, судом встановлено, що нанесення тілесних ушкоджень під час роботи виборчої комісії є моральним стражданням та сума компенсації повинна складати 5 000 грн 00 коп. та саме така сума моральної шкоди є обґрунтованою і відповідає принципу розумності.

Однак суду не надано доказів щодо матеріальних збитків, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 366 - 371 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин.

Позов ОСОБА_3 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази: DVD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.