0
1
1549
Загальною підставою відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння. Протиправна поведінка може виявлятися, в тому числі, у прийнятті особою неправомірного рішення. Втім, скасування судового рішення ще не свідчить про завдання особі моральної шкоди з боку держави.
Цікавою у цьому аспекті може бути постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 205/818/23).
Особа звернулася з позовом до держави Україна в особі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги мотивувала тим, що моральну шкоду їй було завдано через дії та бездіяльність Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська та Дніпровського апеляційного суду, які на національному рівні не виконали покладених на них чинним процесуальним законом завдань цивільного судочинства тощо.
Читайте статтю: Суддя ВС Крат проаналізував практику ВС у справах про компенсацію моральної шкоди
Вирішуючи справу, суд виходи з того, що за статтею 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у:
Частиною першою статті 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Читайте статтю: Поліція безпідставно склала протокол: як стягнути моральну шкоду. Коментар адвоката Олександра Вишневого.
Верховний Суд вказує, що загальною підставою відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди. Протиправна поведінка може виявлятися у прийнятті особою неправомірного рішення або у неправомірній поведінці. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Відповідальність настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє особу від відповідальності.
У той же час спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади визначені статтями 1173 1174 ЦК. При цьому в таких випадках шкода відшкодовується державою лише у випадках визнання зазначених рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.
Згадані статті ЦК є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:
І доводити наявність цих умов має позивач, який звертається з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК.
Водночас, згідно з положеннями статті 49 Закону «Про судоустрій і статус суддів» суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.
Верховний Суд наголосив та тому, що учасники справи мають передбачені процесуальним законом права та обов`язки, а обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Тож саме на позивача покладено обов`язок довести, якими саме діями йому завдано моральну шкоду, в чому вона полягає та з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір.
Читайте статтю: Чотири ключові постанови Верховного Суду щодо встановлення розміру відшкодування моральної шкоди атестованими судовими експертами психологами
Гарантоване статтею 55 Конституції і конкретизоване у законах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Зважаючи на викладене, КЦС виснував про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з його недоведеністю, при цьому вказавши, що саме по собі скасування судом касаційної інстанції рішень нижчих інстанцій не свідчить про завдання особі моральної шкоди з боку держави Україна.
Автор новини: Валерія Шкварко
секретар Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу
Джерело: НААУ
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
138
Коментарии:
0
Просмотров:
74
Коментарии:
0
Просмотров:
203
Коментарии:
0
Просмотров:
551
Коментарии:
0
Просмотров:
997
Коментарии:
0
Просмотров:
496
Коментарии:
0
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2025 «Протокол». Все права защищены.
Стаття ні про що. Є повно рішень ЄСПЛ і ВС щодо моральної шкоди і її відшкодування. Моральна шкода презумупується Якщо коротко то порушення права людини з боку органів державної влади завжди викликаю у людини страждання і відповідно моральну шкоду. Суди мають право тільки встановлювати розмір відшкодування.. Щодо доказування то воно розприділячється рівномірно на позивача і відповідача.а коли відповідачем є орган державної влади то доказування невиновності в порушені прав покладається повністю на відповідача. Просто в Україні повністю відсутнє правосуддя,особливо якщо відповідачем є держава. Добитися справедливого рішення коли відповідачем є держава неможливо. Наприклад, досудове розслідування у справі де вже все відомо триваю вже 9 років. Є рішення ЄСПЛ і ВС ,що тяганина в досудовому розслідуванні є підставою для відшкодування моральної шкоди. Проте всі суди разом з КЦС ВС відмовляють. Суддя Печерського райсуду м. Києва Підпалий скаргу на бездіяльність Генеральної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР ,яка має бути розглянута за 3 дні розглядає е роки і виносить ухвалу не по суті скарги . ВРП наклала на суддю дисціплінарне стягнення,але всі суди відмовляють у відшкодуванні моральної шкоди. Подібних прикладів можу навести безліч. Підпалий