Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Чотири ключові постанови Верховного Суду щодо встановлення розміру відшкодування моральної шкоди атестованими судовими експертами психологами Чотири ключові постанови Верховного Суду щодо вста...

Чотири ключові постанови Верховного Суду щодо встановлення розміру відшкодування моральної шкоди атестованими судовими експертами психологами

Відключити рекламу
 - tn1_0_83613600_1600803105_5f6a5121cc297.jpg

За інформацією наукового журналу "Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці" від 22 вересня 2020 року публікується чотири ключові постанови Верховного Суду щодо встановлення розміру відшкодування моральної шкоди атестованими судовими експертами психологами в Україні.

Нагадуємо: відповідно до пунктів 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

НАДАЮЧИ ПОЗОВ ДО СУДУ ЩОДО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ ПОЗИВАЧЕМ ПОВИННО БУТИ НАДАНО ТАКОЖ РОЗРАХУНОК РОЗМІРУ ВІДШКОДУВАННЯ ТАКОЇ ШКОДИ:

1. Постанова Великої палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 2-1/07:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72757030
Ключові тези:
1. Присуджуючи позивачеві відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 тис. грн, суд констатував, що позивач не надав докази небезпечних умов його примусового утримання, введення невідомих ліків, поганого харчування, антисанітарних умов, а також НЕ НАДАВ РОЗРАХУНОК РОЗМІРУ ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ.
2. Проте, на думку Суду, факт утримання позивача проти його волі у психіатричній лікарні має негативні наслідки для психологічного стану людини та є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Алгоритм дій: судово-психологічна експертиза встановлення факту моральних страждань та орієнтовного розміру вішкодування моральної шкоди замовляється у атестованого судового експерта психолога згідно статті 106 ЦПК України учасником справи самостійно на етапі як подання позову до суду, так і під час судового засідання. Не надання розрахунку призводить до оцінку судом на власне переконання розміру відшкодування моральної шкоди за потерпілого (позивача).

ЗБІЛЬШЕННЯ ОРІЄНТОВНО-РЕКОМЕНДОВАНОГО РОЗМІРУ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ЗАВДАНІ ПОЗИВАЧУ МОРАЛЬНІ СТРАЖДАННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАЯВНОСТІ ОБГРУНТОВАНИХ ВИСНОВКІВ ТАКОГО ЗБІЛЬШЕННЯ ОПИСАНИХ У СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ У СПРАВІ:
2. Постанова Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №607/13541/17:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91614453
Ключові тези:

1. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо).

2. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом.
3. Коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи.
4. Доводи касаційної скарги ГУ НП в Тернопільській області про необхідність визначення суми відшкодування моральної шкоди у мінімальному розмірі, який за 22 місяці становить 91 806 грн., є необґрунтованими та спростовуються встановленими у цій справі обставинами, яким суд апеляційної інстанції дав належну оцінку, висновки щодо якої обґрунтовано сформулював у мотивувальній частині прийнятої у справі постанови.
5. Змінюючи рішення суду першої інстанції та визначаючи розмір морального відшкодування, апеляційний суд, на підставі належної оцінки поданих сторонами доказів (прим. - висновків судово-психологічної експертизи), врахував обсяг заподіяної шкоди, глибину та тривалість моральних страждань, перебування позивача протягом 22 місяців, під слідством та судом, що призвело до порушення нормальних життєвих зав`язків, у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн., яка визначена з урахуванням конкретних обставин справи.

Алгоритм дій: проведення відповідного експертного дослідження щодо розрахунку орієнтовно-рекомендованого розміру компенсації за завдані позивачу моральні страждання необхідно замовити атестованому Міністерством юстиції України судовому експерту психологу. Вказане дослідження є цілком належним та допустимим джерелом доказів в судовій справі. На теперішній час в Реєстрі судових методик зареєстрована та введена в дію з 18.01.2019 року - Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди, яка має реєстраційний номер 14.1.75, яку експерт обов'язково повинен застосувати при проведенні вказаного дослідження.

ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕЦІАЛІСТІВ - ПСИХОЛОГІВ СУДОМ НЕ ПОВИННІ БРАТИСЬ ДО УВАГИ, ОСКІЛЬКИ ТАКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОВОДИТЬСЯ СПЕЦІАЛІСТОМ - ПСИХОЛОГОМ, А НЕ АТЕСТОВАНИМ СУДОВИМ ЕКСПЕРТОМ В ЦІЙ ГАЛУЗІ:
3. Постанова Верховного Суду від 27 серпня 2020 року по справі № 752/23814/17-ц:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91397345
Ключові тези:
1. Доводи касаційної скарги про те, що суди не надали належної оцінки висновку експертного дослідження спеціалістів - психологів від 18 травня 2018 року № 6/05-18 є помилковими, оскільки суди оцінили цей доказ та правильно не взяли його до уваги, оскільки з його тексту вбачається, що дане дослідження проведено спеціалістом, а не атестованим судовим експертом в цій галузі.
2. При цьому спеціалістом прийнято до уваги лише документи і пояснення, які подані позивачем та не проаналізовано всі докази, які містяться в матеріалах справи. Разом з тим, в ході розгляду справи позивач не заявляв клопотань про призначення у справі відповідної судової психологічної експертизи.
Алгоритм дій: звернення до атестованого судового експерта психолога є належною та допустимою дією щодо встановлення як факту спричинених моральних страждань, так і обгрунтування розміру відшкодування моральної шкоди. Залучення спеціаліста психолога тягне наслідки не врахування результатів експертного дослідження у суді.

ВИСНОВОК СУДОВОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ, НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ОБҐРУНТОВУЄ РОЗМІР МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ СТЯГНЕННЮ:
4. Постанова Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі № 357/14357/17:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91186291

Ключові тези:
1. Визначаючи розмір морального відшкодування, суди попередніх інстанцій врахували обсяг заподіяної шкоди, глибину та тривалість моральних страждань, перебування позивача протягом тривалого часу під слідством та судом, що згідно з висновком судової психологічної експертизи від 30 січня 2019 року № 9816/18-61 призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку із чим дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди.
2. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визначив і встановив правильний період перебування позивача під слідством і судом, за який позивач має право на відшкодування моральної шкоди, та урахувавши всі обставини конкретної справи, глибину моральних страждань, висновок судової психологічної експертизи, належним чином обґрунтував розмір стягнутої моральної шкоди.
Алгоритм дій: призначати судово-психологічну експертизу потрібно за рішеннями судів по встановленим фактам порушення прав позивача. У відповідності до Науково-методичних рекомендації з питань призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 до компетенції атестованого судового експерта психолога відноситься питання визначення можливого розміру грошової компенсації за завдані особі страждання (моральну шкоду), якщо такі страждання будуть встановлені.

Однак, для проведення судової психологічної експертизи з визначення розміру заподіяної моральної шкоди, судовому експерту психологу необхідні певні встановлені судом вихідні дані (вступивши в законну силу рішення, матеріали), які на етапі досудового розслідування можуть бути відсутні, а саме:

1) судові рішення щодо встановленого ступеня вини спричинювача шкоди (підозрюваного),
2) судові рішення щодо підтвердження факту події злочину та порушення прав конкретного потерпілого та інше. Оскільки, згідно частини 4 статті 69 КПК України, частини 1 статті 243 КПК України, експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи та на свій розсуд вирішувати питання права в кримінальному провадженні, яке розслідується та встановлювати ступінь винності осіб у справі, вирішувати чи було скоєно злочин чи ні, а також надавати процесуальний статус учасникам справи на власний розсуд тощо.

Нагадуєм, що науковий журнал запроваджує надання послуг "Консультація": запит на проведення судово-психологічної експертизи, дослідження із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia

Автор статті: Судовий експерт психолог Назаров Олег Анатолійович

  • 18929

    Переглядів

  • 10

    Коментарі

  • 18929

    Переглядів

  • 10

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Фраза:"ОРІЄНТОВНО-РЕКОМЕНДОВАНИЙ РОЗМІР КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ЗАВДАНІ ПОЗИВАЧУ МОРАЛЬНІ СТРАЖДАННЯ ЗГІДНО ВИСНОВКІВ СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПОВИНЕН БУТИ ВРАХОВАНИЙ СУДОМ У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ є МАНІПУЛЯЦІЄЮ. Постанова Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №607/13541/17: www.reyestr.court.gov.ua/Review/91614453 містить її лише в розділі "Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги", тобто позивач ХОЧЕ, щоб Верховний Суд врахував висновок у повному обсязі. Суди жодної з інстанцій у цій справі не погодились з цим: 1-а інстанція зменшила суму позову більш ніж в 4 рази, справедливо врахувавши інші численні докази та принципи розумності і справедливості: "Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушене відносно ОСОБА_1 кримінальне провадження завершилося постановленням виправдувального вироку, й перебування позивача під слідством і судом впродовж 22 місяців завдало йому моральних страждань. Суд першої інстанції визначив розмір моральної шкоди в сумі 500 000 грн, посилаючись на характер і обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, вимог розумності та справедливості". 2-а інстанція зменшила ще в 2,5 рази "Рішення суду першої інстанції змінено шляхом зменшення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 та стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 200 000 грн." "Постанова апеляційного суду мотивована тим, що визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу в сумі 500 000 грн, суд першої інстанції, серед інших обставин, що вплинули на такий розмір, зазначав, у тому числі, перенесені позивачем моральні страждання в зв`язку з необхідністю позичати кошти на внесення застави; неможливістю працювати та забезпечувати матеріально сім`ю через відсторонення від посади; зі зниженням престижу та ділової репутації, наслідком чого стало руйнування подальшого кар`єрного росту ОСОБА_1 в сфері державної служби та позбавило можливості зайняття посади, що відповідає рівню його досвіду та професійної кваліфікації. Разом з тим, будь-які належні, допустимі та достатні докази на підтвердження вказаних обставин, матеріали справи не містять." В розділі "Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги" викладена суть доводів кожної зі сторін (в т.ч. маніпуляційна фраза) і вказано, що у відзивах кожна зі сторін заперечує проти доводів іншої. Розділи постанови: "МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду" не містять ані даної маніпуляційної фрази, ані її тлумачення. Аналогічно можна проаналізувати інші посилання...

    23.09.2020 15:24

    МАНІПУЛЯЦІЯ № 2 . Наведений висновок і алгоритм дій щодо залучення атестованого судового експерта психолога для обгрунтування розміру відшкодування моральної шкоди – НЕ ВІДПОВІДАЄ ДІЙСНОСТІ. Постанова Верховного Суду від 27 серпня 2020 року по справі № 752/23814/17-ц: (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91397345) дала оцінку висновку експертного дослідження від 18 травня 2018 року № 6/05-18, складеного психологом Центру психологічної експертизи Інституту аналітичних досліджень і сучасної освіти з приводу виявлення ОЗНАК ПСИХОЛОГІЧНОГО ТИСКУ, який передував вчиненню правочину - підписання договору дарування, А НЕ ДІАГНОСТУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ !!! Для дослідження ознак психологічного тиску дійсно, необхідно проведення судово-психологічної експертизи, але до діагностування складної суспільно-етичної категорії «МОРАЛЬНА ШКОДА» Постанова Верховного Суду від 27 серпня 2020 року по справі № 752/23814/17-ц не має жодного відношення.

    23.09.2020 20:56

    Зрозуміло, що ваша критика сама по собі несе маніпулятийний характер, оскільки як я зрозумів з нави вашої компанії ви самі організовуєте проведення таких досліджень. Прте уважне ставлення до вказаних позицій юридично розставляє все на свої місця: Позиція Верховного Суду у наведених постановах була проаналізована у сукупності вказаних норм з настпуних розділів вказаних постанов - у порядковому номері 4 наведеного Переліку постанов з розділу ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ. Постанова Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі № 357/14357/17 - у порядковому номері 3 наведеного Переліку постанов з розділу МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ ВЕРХОВНИЙ СУД. Постанова Верховного Суду від 27 серпня 2020 року по справі № 752/23814/17-ц - у порядковому номері 1 наведеного Переліку постанов з розділу ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ. Постанова Верховного Суду від 27 серпня 2020 року по справі № 752/23814/17-ц - у порядковому номері 2 наведеного Переліку постанов наведено аналітичну інформацію з розділів УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСІБ, ЯКІ ПОДАЛИ КАСАЦІЙНІ СКАРГИ та МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ ВЕРХОВНИЙ СУД, та застосовані норми права. Касаційна скарга була залишена без задоволення тобто дії іншої сторони яка доводила розмір компенсації за спричинені моральні страждання визнано ЗАКОННИМИ. Узагальнюча позиція Верховного Суду наведена з урахуванням таких висновків як, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) так того, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Для більшого розуміння Ключові тези розділені на ДОВОДИ СТОРІН і МОТИВІВ ВЕРХОВНОГО СУДУ. Дякую за увагу. Питання участі спеціалістів психологів поряд з атестованими судовими експертами психологів нажаль Верховним судом вирішено не на користь спеціалістів, тому атестуйтеся цілою Спілкою фахівців соціологічних та психологічних досліджень та проводьте судові експертизи у належній за законодавством спосіб на радість клієнтів.

    23.09.2020 21:28

    Автор не зміг спростувати КОНКРЕТНІ підтвердження МАНІПУЛЯЦІЙ. Адвокати можуть самі уважно прочитати тексти 4-х наведених постанов і впевнитись у бажанні автора "видати дійсне за бажане".

    24.09.2020 01:27

    Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень замість проведення відповідної фахової роботи, ПРОДОВЖУЄ ІГНОРУВАТИ ВИМОГИ пункті 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права ТА ВВОДИТЬ ЛЮДЕЙ В ОМАНУ ВЛАСНОЮ ФІЛОСОФІЄЮ РОЗУМІННЯ ПРАВА ТА ВИСНОВКІВ ВЕРХОВНОГО СУДУ. ЗАЙМІТЬСЯ НАЛЕЖНИМ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, ПРИПИНИТЬ МАНІПУЛЯЦІЇ!

    24.09.2020 02:42

    Короткий ролік на youtube "100 СЕКУНД О ДОКАЗЫВАНИИ МОРАЛЬНОГО ВРЕДА". Містить ЧІТКО сформульовану протилежну правову позицію Верховного Суду. Справа # 759/7784/15-к.

    24.09.2020 16:29

    Ще раз Ваша позиція, а саме позиція очолюваних Вами приватних комерційних установ - спілки фахівців соціологічних та психологічних дрсліджень яку ви очолюєте, а так саме Лабораторії відшкодування моральної шкоди, а також ФОП Сопов Володимир Михайлович є засторілою, кажу вам як судовий експерт у цій галузі та як викладач Національної школи суддів. Всі постанови Верховного суду мною наведені спеціально 2020 року, крім Постанови Великої Палати ВС, яка 2018 року. При вивченні постанов ВС потрібно керуватися пунктами 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та такими ж статтями процесуальних кодексів, які зазначають про теж саме. У вказаній Вами Постанові ВС по справі № 759/7784/15-к викладена позиція 2018 року і вона стосується ЛИШЕ матеріальних витрат на експертне дослідження, що ніколи не оспарювались НІКИМ, тоді як вказані мною Постанови ВС прямо відносяться до оцінки судово-психологічної експертизи і лише постанова Верховного Суду від 27 серпня 2020 року по справі № 752/23814/17-ц вказує на те, що якщо є атестований судовий експерт психолог, то саме він і повинен бути залучений Стороною для дослідження (експертизи) обставин про які вказує Сторона. Правова позиція ВС є загальною, що підтверджується статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус сіддів". Ваша критика щодо того, що позиція суддів повязана конкретно з типом справи, наприклад з вадами волі НЕПРАВОМІРНА, оскільки стаття 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" такої привязки не має. З відкритих джерел я зрозумів, що підвищення кваліфікації Ви проходили офіційно в 2018 році, раджу оновити свої знання. Гарного дня.

    24.09.2020 19:34

    Підтримую - інформація автором статті явно перекручується на свою користь.

    25.01.2021 21:30

    "Адвокати можуть самі уважно прочитати тексти 4-х наведених постанов і впевнитись у бажанні автора "видати дійсне за бажане".

    25.01.2021 21:31

    "Ще раз Ваша позиція, а саме позиція очолюваних Вами приватних комерційних установ - спілки фахівців соціологічних та психологічних дрсліджень яку ви очолюєте, а так саме Лабораторії відшкодування моральної шкоди, а також ФОП Сопов Володимир Михайлович є засторілою, кажу вам як судовий експерт у цій галузі та як викладач Національної школи суддів." - Напор автора понятен. Непонятно только качество аргументации - вы все устарелые, а один я современный.

    25.01.2021 21:34

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст