Скасування Порядку підвищення кваліфікації адвокатів

Колись Рудофль Єринг написав чудову книжку "Боротьба за право", керуючись його натхненням мною оскаржуено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів. Адже далі, якщо не боротися, Вища школа адвокатур, з бенефеціаром Лідією Ізовітовою, почне приймати в одвокатів щорічний екзамен: підвищив кваліфікацію чи ні? А Ви самі знаєте що таке в Україні непрозорий екзамен.

Тепер до банальності. Пропоную всі Колегам адвокатам приєднатися до мого позову, справа №320/36928/24 в Київському окружному адміністративному суді щодо скасування Порядку підвищення кваліфікації адвокатів. Поов, його мотивувальна частина, викладено нижче дослівно.

Правовий порядок в Україні будується на тих засадах, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, інші суб’єкти делегованих владних повноважень можуть діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Хоча за Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура в Україні є незалежна, недержавна інституція. Однак у випадку, якщо органи адвокатського самоврядування, до яких відноситься й Національна асоціація адвокатів України та Рада адвокатів України, діють на підставі делегованих законом владних повноважень, така діяльність (рішення), мають відповідати основоположній засаді діяльності державних органів – законності.

Викладене мною корелює з тим, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Виключно законами визначаються основні обов’язки особи(п. 1 ст. 92 Конституції), засади організації та діяльності адвокатури (п. 14 ст. 92 Конституції), діяння, які є дисциплінарним правопорушенням, і відповідальність за них (п. 22 ст. 92 Конституції). Враховуючи, що рішення Ради адвокатів України №63 від 03.07.2021 та затверджений ним Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України визначають порядок організації та діяльності адвокатури, покладають на адвокатів обов’язки та визначають склад дисциплінарного проступку, у випадку їх невиконання, оскаржуваний мною нормативно-правовий акт має прийматися виключно на підставі закону.

Однак, приймаючи рішення №63 від 03.07.2021 та затвердивши Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, Рада адвокатів України вийшла за межі визначеної законом її компетенції та, крім того, визначила порядок, не передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», незаконно поклавши на адвокатів додаткові, не визначені законом, обов’язки перед Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – Третьою особою).

Так, згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування. При цьому Тлумачний словник української мови під словом «забезпеченням» розуміє сприяння, створення умов тощо.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначає форми та способи, в які адвокат має підвищувати свій професійний і науковий рівень, кваліфікацію та знання.

Зокрема, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить вичерпний перелік повноважень Ради адвокатів України (ч. 4 ст. 55) і не наділяє Раду адвокатів України як орган Відповідача повноваженнями визначати форми та способи підвищення адвокатом свого професійного рівня, не покладає на Раду адвокатів України компетенцією затверджувати порядок підвищення адвокатом кваліфікації тощо.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» взагалі не містить положень, які б передбачали існування в правовому полі України Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України та Експертної ради Національної асоціації адвокатів України як органу акредитації.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визнає незалежність адвоката та законність діяльності адвокатського самоврядування основними принципами функціонування адвокатури в Україні. Відповідно, саме на адвоката як незалежну особу закон покладає обов’язок самостійно дбати про свій професійний рівень, слідкувати за змінами законодавства, бути компетентним у відносинах з клієнтом і судом тощо.

У той же час, запровадження оскаржуваним мною нормативно-правовим актом централізованої й обов’язкової для адвокатів системи підвищення кваліфікації адвокатів, запровадження щорічних обов’язкових норм до такого підвищення, створює серйозні ризики для незалежності адвокатів. Вірніше створює недопустимі, з позиції верховенства права, передумови залежності адвокатів від рішень і дій керівних органів Відповідача, зокрема Ради адвокатів України, та заснованої Відповідачем Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Про загрозу від окремих рішень Відповідача для незалежності адвокатів свідчить, як один з останніх прикладів, Робочий документ Європейської комісії про Україну щодо набуття Україною членства в ЄС від 08.11.2023, де в розділі «Якість правосуддя» (сторінка 27, доступно за посиланням https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/a0f3eaa6-7eee-11ee-99ba-01aa75ed71a1/language-en) міститься наступний висновок про недоліки системи адвокатури в Україні: «The Bar in Ukraine is in need of reform. The Law on the Bar should be aligned with the Constitution, applicable European standards and good practices. In particular, the self-governance system and resource management of the Bar should be improved and made more transparent and accountable. The qualification and disciplinary procedures for lawyers require significant improvements in law and in practice. The process for admission to the profession remains weak and prone to corruption risks, which undermines the credibility and independence of the profession» (Асоціації адвокатів в Україні необхідна реформа. Законодавство про адвокатуру варто узгодити з Конституцією, підходящими Європейськими стандартами і гарними звичаями. Зокрема, самоврядну систему і підбір керівництва Асоціації варто покращити і зробити більш прозорою і підзвітною. Кваліфікаційна та дисциплінарна процедури стосовно адвокатів вимагають суттєвого покращення як в законі, так і на практиці. Процес доступу до професії адвокатів залишається слабким і схильним до корупційних ризиків, які підривають довіру та незалежність до адвокатської професії).

Відповідно, подаючи даний позов, прагну, щоб процес підвищення адвокатом свого професійного рівня не перейняв ті ризики, які вже констатуються авторитетними міжнародними установами в питанні допуску в Україні до адвокатської професії.

Враховуючи, що суд слухає реальні факти, додаю скаргу стосовно мене громадянина Пшеничного С. С., який ніколи не був моїм клієнтом, і якого я навіть не знаю. Але Пшеничний С. С. подав свою скаргу про недотримання мною Порядку підвищення кваліфікації адвокатів в Україні після моєї публікації в ЗМІ статті про небезпечну позицію керівництва Національної асоціації адвокатів України щодо діяльності українських адвокатів по російським законам на тимчасово окупованих територіях (скарга
Пшеничного С. С. і відповідна стаття додаються).

Рішення Ради адвокатів України №63 від 03.07.2021 та затверджений ним Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України є нормативно-правовим актом, адже створює норми поведінки для невизначеного кола осіб. Я, будучи адвокатом (свідоцтво №4105 від 31.08.2010 видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатів), є учасником спірних правовідносин. Крім того, саме на підставі вказаного акту відносно мене подано скаргу громадянином Пшеничним Сергієм Семеновичем, відповідно оскаржуваний мною нормативно-правовий акт стосується не лише прав і законних інтересів осіб зі спеціальним статусом, тобто адвокатів, але й наділяє певними правами та законними інтересами як учасників потенційного дисциплінарного провадження щодо адвокатів, всіх фізичних і юридичних осіб на території України.

Автор статті: Буняк Валерій Сергійович