27.12.2019 | Автор: Поронюк Ігор Богданович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Що потрібно знати про розмитнення товарів за ціною договору

З метою ввезення товарів на територію України в режимі імпорту необхідно:

  • правильно обрати метод визначення митної вартості;
  • подати органу доходів і зборів митну декларацію документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення;
  • пройти процедуру контролю правильності визначення митної вартості товарів, що здійснюється органом доходів і зборів;
  • не припускатися помилок, у разі необґрунтованого коригування митної вартості товарів органом доходів і зборів.

І. МЕТОД. Згідно з положеннями ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Зазвичай, основний метод визначення митної вартості товарів є найбільш вигідним для особи, що ввозить товар на територію України. Вартість розмитнення можна чітко вирахувати ще до придбання товару.

В свою чергу, застосування другорядних методів в більшості випадків призводить до збільшення митної вартості товару, що тягне за собою збільшення податків та митних платежів.

Згідно з положеннями МК України, першочергово застосовується основний метод – за ціною договору.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями МК України, в ході якої орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому, метод визначення митної вартості товару обирає особа, що ввозить товар.

В даній статті ми більш детально проаналізуємо основний метод.

Слід звернути увагу, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

При застосуванні основного методу, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця. Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов’язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Детальніше про визначення ціни в окремих випадках описано у ст. 58 МК України.

Отже, за загальним правилом товар, який ввозиться на митну територію України повинен розмитнюватися виходячи з ціни такого товару, яку фактично сплатив за нього декларант.

ІІ. ДОКУМЕНТИ. Розрахунки митної вартості товару робляться лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Декларант одночасно з митною декларацією подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Для підтвердження числових значень складових митної вартості товару достатньо подати на Митницю зовнішньоекономічний договір (контракт) та рахунок-фактуру (інвойс).

Інші документи можуть бути подані декларантом:

- добровільно - з метою додаткового підтвердження заявленої митної вартості товару;

- в обов’язковому порядку, за наявності умов передбачених вище або на законну вимогу органу доходів і зборів при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості.

ІІІ. КОНТРОЛЬ. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) органом доходів і зборів здійснюється перевірка розрахунку, здійсненого декларантом.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МК України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 МК України.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені Митним Кодексом форми митного контролю.

Варто звернути увагу, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що передбачені МК України, у разі якщо:

  1. перелічені вище документи:
  • містять розбіжності;
  • наявні ознаки їх підробки;
  • не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
  • 2. якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Однак, варто звернути увагу, що митному органу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що передбачені ст. 53 МК України.

Митні органи часто «забувають» про те, що додаткові документи у декларанта можна вимагати лише за наявності на те законних підстав і про те, що вимагати можна лише документи, що передбачені в переліку, тому інколи можуть вимагати документи, яких немає в переліку передбаченому законом та без належного обґрунтування причин витребування від декларанта додаткових документів. Такі дії зазвичай спрямовані на збільшення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів його оцінки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, разі вимагання митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості необхідно звертати увагу на наявність обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів та перевіряти наявність документів, що витребовуюються в переліку передбаченому законом. Документи необхідно надавати лише за наявності письмової вимоги органу доходів і зборів.

Варто пам’ятати, якщо вимога є незаконною, декларант не зобов’язаний її виконувати.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів:

  1. визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість, або
  2. приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень МК України.

У разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів, товар випускається у вільний обіг на території України після сплати усіх митних платежів.

ІV. КОРИГУВАННЯ. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, тобто – відмова у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, можлива виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, що передбачені МК України;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.

На практиці, досить часто Митниця (орган доходів і зборів) через брокера усно повідомляє декларанту про зміну митної вартості товару та пропонує подати іншу декларацію, в якій вказати митну вартість товару визначену не за ціною договору, а запропоновану Митницею, яка є значно більшою від реальної вартості імпортованого товару.

Такі вимоги є незаконними, оскільки рішення про коригування митної вартості повинне бути прийняте у письмовому вигляді, бути обґрунтованим та містити інформацію, що передбачена законом.

Якщо у декларанта наявні документи необхідні для визначення митної вартості товару за ціною договору, такі документи не є підроблені, не містять розбіжностей, по них можна визначити кількість та вартість товару, потрібно вимагати від органу доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості.

Якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У разі відсутності у органу доходів і зборів аргументованих доводів про те, що митна вартість визначена неправильно, рішення про коригування митної вартості у письмовому вигляді може бути і не прийняте. Відтак, товар буде розмитнено за заявленою декларантом митною вартістю.

Якщо рішення про коригування митної вартості все ж прийнято декларант має право:

  1. Здійснити коригування заявленої митної вартості на протязі 10-ти днів після прийняття відповідного рішення. Розмитнити товар за ціною, що запропонована Митницею.
  2. Провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
  3. Надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються на підставі яких органом доходів і зборів може бути прийнято письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовання рішення про коригування заявленої митної вартості
  4. Оскаржити рішення про коригування митної вартості в позасудовому або в судовому порядку.

Варто знати: у випадку незгоди з рішенням про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Автор консультації: Поронюк Ігор Богданович

1208
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ