25.04.2019 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/ККС: Протокол слідчого експерименту складений без участі захисника і покладений в основу вироку є недопустимим доказом, а сам вирок підлягає перегляду (ВС/ККС у справі справа № 206/6798/16-к від 26 лютого 2019р.)

Фабула судового акту: Красива перемога захисника «із процедурних підстав» - вирок скасовано, а головний доказ – протокол слідчого експерименту визнаний недопустимим.

Засудженого було визнано винуватим у грабіжі за ч.2., ст. 186 КК України: у стані алкогольного сп’яніння наніс декілька ударів потерплому та відкрито викрав мобільний телефон вартістю 500,00 грн.

Суд касаційної інстанції розцінив відсутність захисника під час проведення такої слідчої дії як експеримент порушення права особи на захист, і тому  відповідно до п. 3, ч.2, ст. 87 КПК України протокол слідчого експерименту є недопустимим доказом.

Тобто, якщо у кримінальному провадженні в порядку ст. 49 КПК України залучений захисник наступні слідчі дії повинні проводитися у його присутності, принаймні захисник повинен бути повідомленим слідчим про них.

Залишення поза увагою цього факту судом апеляційної інстанції при розгляді скарги засудженого на вирок суду першої інстанції є відповідно ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.    

Як наслідок ВС скасував постанову суду апеляційної інстанції і напрвив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, де повинен бути переглянутий обвинувальний вирок ухвалений судом першої інстанції.  

Суд визнав недопустимим доказом протокол огляду місця події та виправдав підсудного на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України (ВССУ, справа № 5-1944км15)

Закон не визначає спеціальних засобів доказування добровільності згоди на проникнення до житла або іншого володіння особи, а тому добровільність має бути встановлена виходячи з сукупності обставин проникнення (ВС/ККС № 159/451/16-к від 12.02.2019)

Визнання недопустимими доказів, на яких грунтувалася ухвала слідчого судді про проведення обшуку, зумовлює НЕДОПУСТИМІСТЬ УСІХ ДОКАЗІВ, здобутих під час проведення такого обшуку (ВС/ККС, № 754/12820/15-к, 05.02.2019)

Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (ВС/ВП № 751/7557/15-к від 16.01.2019)

 

Постанова

Іменем України

26 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 206/6798/16-к

провадження № 51-7660 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                    Щепоткіної В. В.,

суддів                                                Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання   Буланова О. П.,

прокурора                                       Піх Ю. Г.,                                                                                          в режимі відеоконференції                                                                                                   захисника                                      Мелешка А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника                МелешкаА. В. на вирок Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від  03 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040700001164, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився та проживає у АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06 квітня             2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 186 ККдо покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Прийняте рішення щодо процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 11 жовтня 2016 року приблизно о 13.10, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,                             що виразилось у нанесенні потерпілому ОСОБА_3 одного удару рукою в ніс та одного удару ногою в ребра, відкрито викрав належний потерпілому мобільний телефон вартістю 500 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Мелешко А. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду                   та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує, що протокол слідчого експерименту, дані якого судом покладено в основу обвинувального вироку,                                є недопустимим доказом, оскільки цю слідчу дію було проведено без участі захисника, у той час як ОСОБА_2 внаслідок психічних вад не здатний повною мірою реалізувати свої права. Інші докази вважає недостатніми для підтвердження висунутого ОСОБА_2 обвинувачення. Також посилається на невмотивованість ухвали апеляційного суду, який в обґрунтування рішення про залишення вироку місцевого суду без зміни безпідставно вказав на правильність кваліфікації вчиненого за ч. 1 ст. 186 КК, хоча насправді ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК. Допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення, на думку захисника, є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.  

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні захисник Мелешко А. В. підтримав свою касаційну скаргу.

Прокурор Піх Ю. Г. вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви Суду

Відповідно до приписів ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні                 і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали,                      а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Переглядаючи вирок щодо ОСОБА_2 в апеляційному порядку, вказаних вимог закону апеляційний суд не дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі захисник Мелешко А. В. заперечував правильність встановлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження. Вказував на недопустимість доказів сторони обвинувачення. При цьому вважав, що самих лише показань потерпілого є недостатньо для доведення винуватості ОСОБА_2                                        у висунутому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК.

Однак, залишаючи апеляційну скаргу захисника без задоволення, апеляційний суд своїх висновків не мотивував, всіх доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив, обмежившись лише перерахуванням доказів, покладених                 в основу вироку, та загальним формулюванням про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Зокрема, без уваги апеляційного суду залишилась та обставина, що в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_2 місцевим судом, серед іншого, покладено дані протоколу слідчого експерименту від 17 листопада 2016 року. Проте результати вказаної слідчої дії згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК                     не можуть бути визнані допустимими в якості доказів, оскільки відповідний слідчий експеримент проведено без участі захисника. Як убачається з матеріалів кримінального провадження постановою слідчого від 31 жовтня 2016 року                    за клопотанням ОСОБА_2 до участі у кримінальному провадженні                            в порядку ст. 49 ККбув залучений захисник Мелешко А. В. Таким чином, задовольнивши клопотання ОСОБА_2 про участь у кримінальному провадженні захисника, чергову слідчу дію слідчий провів за його відсутності, чим порушив вимоги процесуального закону.

Вказане залишилось без уваги суду апеляційної інстанції, який безпідставно погодився з висновками місцевого суду в частині допустимості всіх доказів,                   які було покладено в основу обвинувального вироку, та дійшов передчасного висновку про залишення вироку щодо ОСОБА_2 без зміни.

Крім того, в якості мотивів відмови у задоволенні апеляційної скарги захисника апеляційний суд в ухвалі послався на правильність кваліфікації дій                     ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 186 КК, в той час як останнього згідно вироку суду засуджено за ч. 2 цієї статті.

Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.

За таких обставин, касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 - скасуванню                   з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати вищенаведене та ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам                        ст. 370 КПК.  

Керуючись статтями 433434436441442 КПК, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника Мелешка А. В. задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року щодо  ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. В. Щепоткіна Л.Ю. Кишакевич В. І. Остапук

 

3505
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення