Стаття 26-2. Встановлення (заміна) індивідуальних теплових пунктів

Будівлі (споруди) або їхні частини, що приєднані до систем централізованого теплопостачання, але не обладнані індивідуальними тепловими пунктами або обладнані нерегульованими індивідуальними тепловими пунктами, або приєднуються до таких систем, можуть бути обладнані індивідуальними тепловими пунктами відповідно до порядку встановлення та обслуговування індивідуального теплового пункту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, з урахуванням технічної можливості та критеріїв економічної доцільності.

Технічну можливість та економічну доцільність встановлення (заміни) індивідуального теплового пункту визначають окремо для кожної будівлі (споруди) або її частини.

Орган місцевого самоврядування утворює постійно діючу комісію (далі – комісія), затверджує її склад, до якого в обов’язковому порядку включає представника теплотранспортуючої організації відповідного населеного пункту, визначає порядок її роботи.

Власники (співвласники) будівель (споруд) або їхніх частин, приєднаних до систем централізованого теплопостачання, забезпечують доступ до них членам комісії для здійснення огляду з метою визначення технічної можливості встановлення (заміни) індивідуальних теплових пунктів.

Встановлення (заміну) індивідуальних теплових пунктів у будівлях (спорудах) або їхніх частинах, приєднаних до систем централізованого теплопостачання, здійснюють за ініціативою власників (співвласників) таких будівель, теплотранспортуючої організації або органу місцевого самоврядування.

Право власності на індивідуальний тепловий пункт, встановлений (замінений) у будівлі (споруді) або її частині, належить власнику (співвласникам) такої будівлі (споруди) або її частини, а в багатоквартирному будинку є спільною сумісною власністю його співвласників.

У випадку, якщо встановлення (заміна) індивідуальних теплових пунктів здійснюється за ініціативи теплотранспортуючої організації, джерелом фінансування заходів із встановлення (заміни) індивідуальних теплових пунктів є інвестиційна програма теплотранспортуючої організації, яка затверджується у встановленому законодавством порядку та враховується в тарифі на транспортування теплової енергії для такої категорії будівель.

{Щодо набрання чинності частини сьомої статті 26 - 2 див. пункт 1 розділу ІІ}

У разі встановлення (заміни) індивідуального теплового пункту за ініціативою власника (співвласників) будівлі або органу місцевого самоврядування джерелами фінансування таких заходів можуть бути кошти:

власника (співвласників) будівлі – у разі прийняття ним (ними) відповідних рішень у порядку, визначеному законодавством;

державного або місцевого бюджету;

міжнародної технічної допомоги;

залучені за механізмом енергосервісу відповідно до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації";

інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі за рахунок коштів інвестиційної програми теплотранспортуючої організації за наявності на це згоди такої організації.

Рішення власника (співвласників) будівлі (споруди) або її частини, зокрема житлового будинку, про встановлення (заміну) індивідуального теплового пункту в будинку або його частині приймають відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Теплотранспортуюча організація під час розроблення інвестиційної програми формує орієнтовний перелік будівель (споруд), їхніх частин, у яких за її ініціативою планується встановлення (заміна) індивідуальних теплових пунктів, та строки реалізації встановлення (заміни).

Теплотранспортуюча організація не менш як за три місяці до включення будівлі (споруди) або її частини до інвестиційної програми надсилає власнику (співвласникам) такої будівлі повідомлення про намір встановити (замінити) у ній індивідуальний тепловий пункт (далі – повідомлення).

Порядок надсилання повідомлення визначає Кабінет Міністрів України.

У повідомленні зазначають рішення комісії про технічну можливість та економічну доцільність встановлення (заміни) індивідуального теплового пункту.

Власник (співвласники) будівлі (споруди) або її частини зобов’язаний (зобов’язані) протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення поінформувати теплотранспортуючу організацію про прийняття одного з таких рішень:

про надання згоди на включення будівлі (споруди) або її частини до інвестиційної програми на встановлення (заміну) індивідуального теплового пункту теплотранспортуючою організацією або відмову в наданні згоди;

про намір самостійно встановити (замінити) індивідуальний тепловий пункт у встановленому законодавством порядку.

У разі якщо протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення власник (співвласники) не надав (не надали) згоду або не повідомив (не повідомили) про відмову на встановлення (заміну) індивідуального теплового пункту, вважається, що така згода теплотранспортуючою організацією була отримана.

Порядок доступу до будівлі (споруди) або її частини, в якій встановлено індивідуальний тепловий пункт, визначається законодавством та умовами типового договору про обслуговування індивідуального теплового пункту, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за збереження і цілісність комплексу обладнання індивідуального теплового пункту покладається на власника (співвласників) індивідуального теплового пункту чи на іншу особу відповідно до законодавства з урахуванням положень типового договору про обслуговування індивідуального теплового пункту.

Обслуговування, налаштування та ремонт індивідуального теплового пункту здійснює за рахунок власника (співвласників) будівлі на підставі договору теплотранспортуюча організація або інша особа, яка має право на провадження відповідної діяльності, відповідно до порядку встановлення та обслуговування індивідуального теплового пункту та умов типового договору про обслуговування індивідуального теплового пункту.

Власник (співвласники) будівлі (споруди) або її частини має (мають) право уповноважити управителя багатоквартирного будинку на здійснення обслуговування, налаштування та ремонту індивідуального теплового пункту за рахунок включення такої вартості до послуг з управління багатоквартирним будинком або укласти типовий договір про обслуговування індивідуального теплового пункту з іншим суб’єктом господарювання, який має право на провадження відповідної діяльності. У такому разі управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний протягом одного місяця повідомити про це теплотранспортуючу організацію.

{Закон доповнено статтею 26 - 2 згідно із Законом України № 4937-IX від 15.07.2026 }