{Назва статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 }
{Частину першу статті 28 виключено на підставі Закону № 5496-VI від 20.11.2012 }
2. Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
3. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
4. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: МАФ або нерухомість? В яких випадках ОМС мє право демонтувати об’єкт?( ВС/КАС у справі №161/13645/16-а від 03.12.2020)
Обрані на чергових виборах територіальними громадами, ОМС мають досить широкі повноваження на місцях. Наділяючи ОМС повноваженнями від свого імені, мешканці міста (села) мають правомірні очікування на те, що такі повноваження будуть використовуватись в межах закону та без перевищення. Захищати благоустрій населеного пункту входить до повноважень ОМС, однак правомірність реалізації цих повноважень часто стає предметом розгляду судових справ.
До суду за захистом свого права звернувся ФОП, який просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету про демонтаж тимчасових споруд.
Обґрунтовував позов тим, що ОМС вніс до списку про демонтаж об’єкт нерухомого майна, що належить йому на праві приватної власності. На підтвердження того, що спірний об’єкт є об’єктом нерухомості, а не тимчасовою спорудою позивач надав будівельний паспорт та посилався на договір купівлі-продажу.
Суди перших двох інстанцій позов задовольнили, а оскаржуване рішення ОМС скасували.
Не погоджуючись із рішеннями судів, Відповідач подав касаційну скаргу.
Зокрема, скаржник зазначав, що позивач не отримував права користування земельною ділянкою, а правовстановлюючих документів на споруду матеріали справи взагалі не містять.
ВС погодився із обґрунтованістю касаційної скарги, скасував прийняті судами рішення та відмовив у задоволенні позову.
ВС проаналізував ч. 3 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та загальні повноваження ОМС та дійшов до висновку, що порядок та реалізація повноважень суб’єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди залежить від виду об’єкта, що підлягає демонтажу.
Зокрема, орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об’єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні правил благоустрою.
Одак, якщо об’єкт не є тимчасовою спорудою, його може бути примусово знесено лише в порядку, встановленому законом «Про регулювання містобудівної діяльності», за судовим рішенням, ухваленим за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, ВС роз’яснив, що правомірність оскаржуваного рішення залежить від визначення статусу споруди. Зокрема, чи є споруда МАФом або нерухомим майном.
ВС також наголосив, що наявність будівельного паспорта на торговельний кіоск не свідчить про те, що дана споруда є нерухомим майном. Окрім того, строк дії будівельного паспорта закінчився, а правовстановлюючі документи, передбаченні чинним законодавством України, про право власності позивача на тимчасовий кіоск, відсутні.
В свою чергу, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
Отже, позивач не має право використовувати земельну ділянку без згоди власника, тим більш проти волі власника.
Сам факт використання тимчасової споруди значний проміжок часу без відповідних дозвільних документів не легітимізує таке користування та не може бути підставою для унеможливлення ініціювання процедури її знесення.
З огляду на зазначене, ВС визнав, що кіоск позивача є тимчасовою спорудою, що розміщена на земельній ділянці територіальної громади без оформлення права користування такою земельною ділянкою.
За таких умов, позивач мав отримати паспорт прив’язки на свій МАФ. Зважаючи на розміщення тимчасової споруди без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, така в силу приписів законодавства вважається самочинно розміщеною тимчасовою спорудою, яка підлягає демонтажу
З огляду на зазначене, ОМС мав право прийняти рішення про її демонтаж і підстав для скасування такого рішення немає.