Що окрім порталу “Е-покупець” приніс нам новий закон про захист прав споживачів - №6134

10 червня 2023 року Верховна Рада України прийняла новий Закон “Про захист прав споживачів” 3153-IX від 10.06.2023. Нещодавно, 05 липня 2023 року, Закон було повернуто з підписом Президента України.

Набрання чинності: Згідно Розділу IX “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” цей Закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану. Водночас, деякі його положення набирають чинності через рік (незалежно від скасування воєнного стану).

Закон скасовує: дію попереднього Закону України "Про захист прав споживачів" від 1991 р. 1023-XII. Але таке скасування відбудеться після набрання чинності новим законом. Тож поки діє Закон 1991 року.

Що впроваджено:

Закон запроваджує так званий портал “Е-покупець” - веб-ресурс для взаємодії субʼєктів електронної комерції, споживачів, компетентного органу та інших державних органів, у межах компетенції. Такий ресурс має запрацювати не пізніше пізніше ніж через три роки з дня набрання чинності цим Законом. Після введення в експлуатацію Порталу е-покупець суб’єкти електронної комерції, що реалізують товари, виконують роботи, надають послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, зобов’язані зареєструватися на Порталі е-покупець протягом шести місяців з дня введення його в експлуатацію.

Так, згідно ч.10 ст.16 Закону - субʼєкт електронної комерції, що реалізує продукцію з використанням інформаційно-комунікаційних систем, зобовʼязаний протягом 10 днів з дня початку провадження такої діяльності зареєструватися на Порталі е-покупець та надати інформацію, про себе. День початку такої діяльності визначається: після державної реєстрації фізичної особи - підприємця або юридичної особи, і після реалізації продукції з використанням інформаційно-комунікаційних систем шляхом розміщення пропозиції (оферти) продавцем про укладення електронного дистанційного договору.

Зареєструвавшись, продавець отримує право позначити себе “перевірений продавець”. А ось незареєстрованих чекають обмеження - ‘’маркетплейс, класифайд, прайс-агрегатор зобовʼязані обмежити доступ субʼєктів електронної комерції, не зареєстрованих на Порталі е-покупець, до своїх інформаційно-комунікаційних систем”.

Анулювання реєстрації може застосовуватись до нечесних продавців, за скаргою споживачів. Такі скарги теж можуть направлятися засобами порталу е-Продавець. Щоправда, реалізації такого порталу, ще треба дочекатись.

Що змінює сам Закон: Новий Закон “Про захист прав споживачів” (далі - Закон) оновив гарантії захисту прав для споживачів, особливо в сфері електронної комерції, дистанційного продажу, реалізації продукції із цифровим вмістом. Основними новелами Закону, на які варто звернути увагу, є:

• введено нові поняття, такі як “автоматизована система перевірених продавців”, “довговічність товару”, “договір таймшеру”, “портал е-покупець”, “комерційна гарантія”, “професійна сумлінність”;
• ще раз затверджено принцип прийняття рішення на користь споживача, якщо норма допускає нечітке або неоднозначне тлумачення (ч.1 ст.3 Закону);
• закріплено право споживача здійснювати фото-, відеофіксацію порушення їх прав;
• доповнено перелік товарів, що не підлягають поверненню протягом 14 днів (мова йде про повернення товарів належної якості, без дефектів в ч.5 ст.5 Закону). При цьому, пошкодження упаковки, якщо таке не вплинуло на товарний вигляд - не позбавляє споживача права на обмін (повернення) товару належної якості або на відмову від договору;
• деталізовано поняття належного товару, на який споживач має право (ч.2 ст.5 Закону). Щоправда норма містить багато оціночних категорій такого, на кшталт “має кількісні, якісні та інші характеристики, у тому числі щодо довговічності, функціональності, інтероперабельності або сумісності цифрового вмісту і безпечності, які мають товари такого типу і на які обґрунтовано очікує споживач виходячи з природи такого товару та враховуючи інформацію про товар, надану споживачу до укладення договору суб’єктом господарювання або від його імені в рекламі, на етикетці або в інший спосіб”.
• встановлено мінімальні гарантійні строки для вживаних товарів. Невживані - два роки, вживані, не менше 1 року з дня передачі споживачу. Якщо ж строк служби товару менший - то гарантійний строк дорівнює строку служби;
• у випадку звернення споживача після 1 року споживання товару - тягар доказування того що недолік існував на момент передачі йому товару, покладається на споживача;
• гарантійний ремонт має здійснюватися, в тому числі “без будь-яких суттєвих незручностей для споживача з урахуванням природи товару та цілей, для яких споживач його придбав” - що теж не позбавлено двозначеності змісту.
• узаконено, що споживач не має права вимагати розірвання договору, якщо виявлений ним недолік є незначним та таким, що може бути легко усунутим і дає змогу споживачу використовувати товар за призначенням. В інших випадках що стосується товарів - таке розірвання допускається;
• щодо послуг - споживач може розірвати договір, але у разі якщо виконано більше 70 відсотків загального обсягу робіт (послуг), він має право відмовитися від договору лише в частині робіт (послуг), що залишилися невиконаними;
• встановлено вимоги до реклами, зокрема, “реклама, в якій повідомляється ціна продажу продукції, повинна містити також ціну за одиницю продукції”, деталізовано поняття “знижка", "зменшена ціна", "вигода", "низька п і н а " "акція" або будь-які інші аналогічні за значеннями поняття (ч.7 ст.11 Закону), поняття “розпродаж” (ч.8 ст.11);
• встановлено за ст.14 ч. 4 Закону - що споживач має право на безперешкодне та безоплатне відвідування санітарного вузла у стаціонарних торговельних приміщеннях субʼєкта господарювання та в місцях загального користування (за наявності);
• узаконено, що торговельні приміщення, повинні бути пристосовані до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення - звільнитися від такого обов’язку можуть приміщення, в яких забезпечити це не є можливим, і тільки після обстеження спеціальною комісією;
• на вимогу споживача субʼєкт господарювання буде зобовʼязаний розпакувати товар для огляду та демонстрації його споживчих властивостей, справності, за умови що це не вплине на його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, комплектність та на цільове призначення товару. Продавець - як і раніше - має надати контрольні засоби вимірювальної техніки для перевірки габаритів, маси або обʼєму;
• деталізовано умови нікчемності несправедливих для споживача договорів. Наприклад, умови договору, які не обговорювалися індивідуально із споживачем та наслідком застосування яких є істотний дисбаланс прав та обовʼязків сторін на користь субʼєкта господарювання, визнаються нікчемними;
• комерційні повідомлення надсилатися можуть лише після згоди споживача, разом із тим у останнього має бути право відписатися від такої розсилки (хоча питання таких комерційних електронних повідомлень вже було врегульовано в Законі “Про електронну комерцію”);
• деталізуються поняття “нечесна комерційна практика”, “комерційна практика, що вводить в оману”, “агресивна комерційна практика” - визначено їх види. Встановлено вимоги щодо продажу товару “вразливим категоріям споживачів”;
• встановлено додаткові санкції за порушення вимоги щодо надання достовірної інформації на веб-сайті продавця про його найменування, місцезнаходження (компетентний орган може звернутися до провайдера для обмеження доступу до веб-сайту/сторінки);
• деталізовано порядок подання скарг споживачами до компетентних органів, порядок позасудового врегулювання спору;
• ну і звичайно залишились, хоча були розширені доволі високі штрафи за порушення законодавства про захист прав споживачів (ст.43 Закону). До прикладу, за відмову видати споживачеві розрахунковий документ - встановлено штраф у десятикратному розмірі вартості товару, а за виготовлення та/або реалізацію товару, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів, - 300 відсотків вартості виготовленої та/або одержаної для реалізації партії товару. І це ще не найвищі штрафи.

Щодо самих маркетплейсів, класифайдів, прайс-агрегаторів - такі зобов’язані розмістити у своїх інформаційно-комунікаційних системах інформацію про суб’єктів електронної комерції, що реалізують продукцію з використанням таких систем, передбачену ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронну комерцію", та перевірити достовірність інформації про таких суб’єктів електронної комерції, визначеної абзацами 2 і 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про електронну комерцію". Нагадаю - це повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця (абз.2) і ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті (абз.5). Сам же Закону України "Про електронну комерцію", діє вже доволі давно і тепер його вимоги частково відображені в новому Законі про захист прав споживачів.

Детальніше із Законом можна ознайомитись за посиланням.

Джерело: юридичний ресурс Протокол