Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоМаринченка В.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представника Пенсійного фонду України - Зінченко І.Є., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБИ_1 до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и л а:

31 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ, в якому просив визнати протиправними дії управління ПФУ щодо призупинення виплати йому пенсії за віком з 1 квітня 2015 року та поновити таку виплату із вказаної дати.

Комунарський районний суд міста Запоріжжя постановою від 16 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправними дії управління ПФУ щодо призупинення виплати ОСОБІ_ 1 пенсії за віком з 1 червня 2015 року та зобов'язав управління ПФУ відновити виплату пенсії, призначеної позивачеві відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), з 1 червня 2015 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, із рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що оскільки з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VII), та щомісячного довічного грошового утримання на умовах, передбачених Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), то передбачені частиною першою статті 47 Закону № 1058-IV підстави для невиплати пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 1 червня 2015 року виплата такої пенсії позивачу підлягає відновленню.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 грудня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБИ_1 у вказаній справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, 22 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктами 1, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

В цій заяві ОСОБА_1 просить: скасувати постанову Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 16 вересня 2015 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2015 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про відновлення виплати йому пенсії з 1 квітня 2015 року та ухвалити у цій частині нове рішення - про виплату пенсії саме із цієї дати.

Суди встановили, що ОСОБА_1 працює на посаді судді апеляційного суду Запорізької області та з 13 липня 2010 року перебуває на обліку в управлінні ПФУ і отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058-IV. У серпні 2015 року позивачеві стало відомо про зупинення виплати пенсії, у зв'язку з чим він звернувся до управління ПФУ з заявою про поновлення її виплати.

Управління ПФУ відмовило ОСОБІ_1 у поновленні виплати пенсії, посилаючись на набрання чинності Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIIІ), яким було тимчасово, з 1 квітня по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, Законом № 2453-VI, зупинено виплату пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на таке.

1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIIІ, яким внесено зміни до статті 47 Закону № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ «Про статус народного депутата України», № 889-VII, від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», № 2453-VI, пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV, не виплачуються.

Пунктом п'ятим Прикінцевих положень Закону № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

Оскільки Закон № 213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 2453-VI.

Таким чином, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що з 1 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом № 2453-VI, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону № 1058-IV.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2015 року, а отже, у задоволенні заяви ОСОБІ_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБИ_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Л. МаринченкоСудді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.В. Кривенда П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін О.О. Терлецький