Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенка П.О., третя особа - Державне казначейство України, про визнання протиправною бездіяльності відповідача та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача; відшкодувати йому моральну шкоду, завдану незаконними діями/бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

На обґрунтування позову послався на статті 55, 56, 64 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, пункт 15 частини першої статті 3, частину другу статті 4, статті 6, 17, 18, частину другу статті 21, статті 104, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), статті 4, 16, 23, 268, 1174, частини шосту, сьому статті 1176 Цивільного кодексу України.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 10 жовтня 2014 року позовну заяву залишив без руху на підставі статті 108 КАС та надав строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Рішення мотивовано тим, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам пунктів 4, 5 частини першої, частини другої статті 106 та статті 171-1 КАС.

У зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 10 листопада 2014 року відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 та статті 171-1 КАС позовну заяву повернув позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2014 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, установлених пунктом 3 частини першої статті 237 КАС, у якій просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти нове судове рішення - про задоволення позову.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною другою статті 106 КАС встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як убачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначив обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги щодо протиправності дій/бездіяльності Президента України при здійсненні ним владних управлінських функцій та наявність, на його думку, порушень його (позивача) законних прав, свобод чи інтересів Президентом України, не зазначив, у чому саме полягає протиправна бездіяльність Президента України і не навів правового обґрунтування у цій частині, не надав докази (або не зазначив причини неможливості їх подання) на підтвердження порушення його прав з боку відповідача саме при здійсненні ним владних управлінських функцій, суддя Вищого адміністративного суду України відповідно до частини першої статті 108 КАС, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених статтею 106 цього Кодексу, постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначив конкретні недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановив строк, достатній для їх усунення.

На виконання ухвали судді позивач подав до суду заяву від 20 жовтня 2014 року. Проте, як убачається з її змісту, недоліки попередньої позовної заяви позивач не усунув.

У зв'язку з цим суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 10 листопада 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 КАС повернув позивачу.

Ураховуючи наведене, рішення судді про повернення позовної заяви позивачу відповідає вимогам чинного законодавства, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.І. Гриців М.Б. ГусакО.А. Коротких О.В. КривендаВ.Л. МаринченкоП.В. ПанталієнкоІ.Л. СамсінО.О. Терлецький