Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року місто Київ

Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючогоБарбари В.П., суддів:Балюка М.І.,Берднік І.С.,Гуля В.С.,Жайворонок Т.Є.,Шицького І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Атоменергокомплект» (далі - ПАТ «Атоменергокомплект») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 7 квітня 2014 року у справі № 29/441-09 за позовом ПАТ «Атоменергокомплект» до товариства з обмеженою відповідальністю «Безмятежне» (далі - ТОВ «Безмятежне») про стягнення за форвардним контрактом,

в с т а н о в и л а:

4 липня 2013 року ТОВ «Безмятежне» звернулося до господарського суду Харківської області із завою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 29/441-09 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що визнання недійсною додаткової угоди від 24 грудня 2004 року (далі - Угода 2004 року) до форвардного контракту від 3 березня 2003 року № 10 (далі - Контракт) за рішенням господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року у справі № 5023/4890/12(5023/6982/11) є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 29/441-09 та відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «Атоменергокомплект» за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 липня 2013 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 7 квітня 2014 року, задоволено заяву ТОВ «Безмятежне» про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 29/441-09 за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року скасовано і прийнято нове, яким у позові ПАТ «Атоменергокомплект» відмовлено.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що визнання рішенням господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року у справі № 5023/4890/12(5023/6982/11) недійсною Угоди 2004 року щодо продовження строку передачі сільськогосподарської продукції до 31 грудня 2006 року та зміни року урожаю культур базового активу Контракту є нововияленими обставинами, а отже, підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 29/441-09.

Відповідно до статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ПАТ «Атоменергокомплект» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 7 квітня 2014 року у справі № 29/441-09 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень частини другої статті 184 та статей 257, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявник надав копії постанов Вищого господарського суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 29/442-09 та від 30 жовтня 2012 року у справі № 5023/1305/12.

Допускаючи справу № 29/441-09 до провадження Верховного Суду України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що у постанові від 30 жовтня 2012 року у справі № 5023/1305/12 за аналогічних підстав та предмета позову, змісту позовних вимог і матеріально-правового регулювання спірних правовідносин викладено протилежний правовий висновок щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення товару, який є базовим активом форвардного контракту та зазначений у відповідних специфікаціях до нього, - такий товар визначено родовими ознаками, властивими усім речам того ж роду та вимірюється вагою, тобто є замінним. Разом із тим Вищий господарський суд України відхилив посилання заявника на постанову суду касаційної інстанції від 29 лютого 2012 року у справі № 29/442-09, якою було скасовано попередні судові рішення з направленням справи на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 квітня 2012 року, позов відкритого акціонерного товариства «Атоменергокомплект» (правонаступником якого є ПАТ «Атоменергокомплект») задоволено. Стягнуто з ТОВ «Безмятежне» за Контрактом пшеницю 4-го класу в кількості 160,052 тонни, пшеницю 3-го класу в кількості 150,053 тонни, пшеницю 5-го, 6-го класу в кількості 100,080 тонн, ячмінь фуражний у кількості 160,052 тонни, кукурудзу фуражну в кількості 79,100 тонни, цукор у кількості 50,00 тонн на користь ПАТ «Атоменергокомплект».

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року у справі № 5023/4890/12(5023/6982/11), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 17 квітня 2013 року, визнано недійсною Угоду 2004 року про продовження строку передачі товару до 31 грудня 2006 року та зміну років урожаю культур, які є базовим активом Контракту.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 6.3 Контракту передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам стандартів, які стосуються товару такого роду, й бути підтверджена посвідченням якості на цей вид товару.

Абзацом дев'ятим статті 1 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що стандарт - це документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 15 Господарського кодексу України застосування стандартів чи їх окремих положень є обов'язковим для учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти.

Відповідно до частини другої статті 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Отже, зернові, зернобобові та олійні культури, визначені у Контракті, вимірюються числом, вагою та мірою, якість яких визначається державними стандартами України, наділені родовими ознаками і можуть бути замінені урожаєм наступного року, тому висновок Вищого господарського суду України щодо незамінності спірної сільськогосподарської продукції не відповідає вимогам законодавства.

Статтею 112 ГПК України передбачено право господарського суду переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові .

До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Суд касаційної інстанції не звернув уваги, що рішення господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року про визнання недійсною Угоди 2004 року щодо продовження строку дії та зміни базового активу Контракту є не нововиявленими обставинами, а новими доказами, які не змінюють, не припиняють дії зобов'язань сторін за умовами чинного Контракту та не спростовують заборгованості ТОВ «Безмятежне» з поставки зернових, зернобобових і олійних культур позивачеві.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 7 квітня 2014 року у справі № 29/441-09 прийнята внаслідок неоднакового та неправильного застосування норм матеріального права і підлягає скасуванню із направленням справи на новий касаційний розгляд.

З огляду на викладене подана ПАТ «Атоменергокомплект» заява про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 7 квітня 2014 року підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11123 - 11125, 11128 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву публічного акціонерного товариства «Атоменергокомплект» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 7 квітня 2014 року у справі № 29/441-09 задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 7 квітня 2014 року у справі № 29/441-09 скасувати і передати на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

ГоловуючийВ.П. Барбара Судді:М.І. Балюк І.С. Берднік В.С. Гуль Т.Є. Жайворонок І.Б. Шицький