Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоПрокопенка О.Б.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Промбуд-2» (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області (далі - Інспекція; Міндоходів відповідно) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року Товариство звернулося із позовом до Інспекції, в якому, посилаючись на протиправність поведінки відповідача, просило:

- визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Центргаз» за травень-липень 2011 року і ТОВ «Платинум Систем» за серпень 2012 року та правомірності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових зобов'язань по взаємовідносинах з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «Центргаз» за травень-липень 2011 року і ТОВ «Платинум Систем» за серпень 2012 року (далі - перевірка);

- визнати протиправними дії Інспекції щодо внесення змін до інформаційних баз даних Міндоходів на підставі акта перевірки від 12 травня 2014 року № 1753/14-02-22-02/01273071 (далі - акт перевірки);

- зобов'язати Інспекцію відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ), задекларованих Товариством в травні-липні 2011 року, серпні 2012 року, що були відкориговані (змінені) в інформаційних базах даних Міндоходів на підставі акта перевірки.

Суди встановили, що з 28 квітня по 6 травня 2014 року Інспекція провела перевірку Товариства, за результатами якої склала акт перевірки, яким встановила порушення позивачем приписів статей 135, 138, 139, 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), в результаті чого: завищено податковий кредит на загальну суму 92 920 грн; завищено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 254 028 грн; завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 464 600 грн; завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 1 270 138 грн.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки контролюючим органом не приймалися.

На підставі висновків акта перевірки Інспекція внесла до автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС) «Податковий блок» коригування бази даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 9 вересня 2014 року позов задовольнив: визнав протиправними дії Інспекції щодо проведення перевірки; визнав протиправними дії Інспекції щодо внесення змін на підставі акта перевірки до інформаційних баз даних Міндоходів; зобов'язав Інспекцію відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих Товариством у травні-липні 2011 року та серпні 2012 року, що були відкориговані (змінені) в інформаційних базах даних Міндоходів на підставі акта перевірки.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Інспекції щодо проведення перевірки Товариства скасував і в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовив. У решті судове рішення залишив без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 грудня 2014 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інспекції на попередні рішення судів на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, Інспекція просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2014 року, а справу направити на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додала копію рішення Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2015 року (справа № К/800/44038/13), яке, на думку Інспекції, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статей 71, 72, 74 ПК.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява Інспекції підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У наданому для порівняння рішенні від 10 червня 2015 року Вищий адміністративний суд України у подібних відносинах виходив із того, що дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних АІС «Податковий блок» інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки платника податку, є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. При цьому суд встановив, що податковий орган вніс таку інформацію на підставі акта перевірки, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із контрагентом.

Водночас у справі, що розглядається, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії Інспекції щодо самостійної зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є протиправними, тому підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій Інспекції щодо внесення змін до інформаційних баз даних Міндоходів на підставі акта перевірки та зобов'язання останнього відновити показники податкової звітності позивача, відкориговані у такий спосіб.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом статей 71, 72, 74 ПК, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Верховний Суд України уже висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК. Зокрема, у справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 9 грудня 2014 року, він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постановах від 3 та 4 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 21-2261а15 відповідно).

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах зазначає, що оскільки висновок судів у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та не відповідає практиці Верховного Суду України з розгляду справ цієї категорії, то всі ухвалені у справі судові рішення слід скасувати в частині зобов'язання Інспекції відновити показники податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ, задекларованих Товариством у травні-липні 2011 року та серпні 2012 року, що були відкориговані (змінені) в інформаційних базах даних Міндоходів на підставі акта перевірки, та ухвалити в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2014 року скасувати в частині зобов'язання відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Промбуд-2» у травні-липні 2011 року та серпні 2012 року, що були відкориговані (змінені) в інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України на підставі акта перевірки, та ухвалити в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков В.В. Кривенко М.І. Гриців В.Л. Маринченко О.А. Коротких І.Л. Самсін О.В. Кривенда О.О. Терлецький