Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., за участю:

секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,

представників:

позивача - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідача - Белінської О.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_8 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до ВРЮ, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВРЮ від 18 листопада 2015 року № 897/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_8. з посади у зв'язку з порушенням присяги судді» (далі - Спірне рішення).

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 червня 2016 року зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000902.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_8 звернулася із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2016 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду справи.

У заяві ОСОБА_8 посилається на те, що суд безпідставно зупинив провадження у справі та не навів мотивів прийняття такого рішення. Зазначає, що суд вийшов за межі предмету оскарження Спірного рішення не з метою захисту прав фізичної особи, яка в порядку статті 2 КАС звернулася за захистом своїх прав, а з метою погіршити її становище.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заяву про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України та навели доводи на її обґрунтування.

Представник ВРЮ, вважаючи оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим, просила відмовити у задоволенні заяви про його перегляд.

Перевіривши наведені у заяві та доповненні до неї доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Питання зупинення та поновлення провадження у справі врегульовані статтею 156 КАС.

Так, у пункті 3 частини першої цієї статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупиняючи провадження у справі, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що підставою для прийняття Спірного рішення стало винесення позивачем ухвал про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою осіб, які були учасниками масових акцій протесту, зокрема, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Постановлення суддею ОСОБА_8 судового рішення стосовно ОСОБА_10 стало підставою для порушення кримінального провадження за підозрою її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України. Тому, на думку суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_8 неможливо розглянути до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні щодо неї.

Проте, як видно зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_8 не погоджується з висновками ВРЮ про наявність в її діях як судді Деснянського районного суду міста Києва ознак (проявів) проступку, що був розцінений як порушення присяги судді.

Обставини, покладені в основу обґрунтування позову, як видно з їх характеру, мають індивідуальний характер, стосуються дій і рішень ВРЮ, які ОСОБА_8 із посиланням на конкретні норми права розцінює як такі, що призвели до порушення її прав і свобод.

В оскаржуваній ухвалі не мотивований зв'язок між очікуваними висновками рішення суду в кримінальному провадженні за наслідками розгляду та предметом спору в адміністративній справі; не конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог не можна розглянути справу без такого, що набрало законної сили, судового рішення у кримінальному провадженні.

Зіставлення змісту наведених суджень із розумінням положень пункту 3 частини першої статті 156 КАС переконує колегію суддів в тому, що ухвала Вищого адміністративного суду України про зупинення провадження не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до цього ж суду.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», частиною шостою статті 171-1, статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2016 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда

Судді: О.Ф. Волков О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін